Приймання, застосування та експлуатація трансформаторних масел - Осушка та дегазація трансформаторних масел

Додаток Б
(обов'язковий)

Осушка та дегазація трансформаторних масел

Б.1 Основні вимоги

  Б. 1.1 Осушка та дегазація масла повинні провадитися з використанням спеціального обладнання:
- цеолітових установок (тільки осушка масла);
  - дегазаційних установок (осушка та дегазація масла).
Застосування одного з зазначених типів обладнання для осушки та дегазації масла повинно бути обумовлене вимогами, які пред'являються до масла, що заливається до маслонаповненого обладнання.
Б.1.2 Як доповнення до основних функцій осушки та дегазації масла, цеолітові та дегазаційні установки повинні забезпечувати нагрівання та очищення масел від механічних домішок.
Б.1.3 Осушка та дегазація масел за допомогою цеолітових та дегазаційних установок може виконуватися як на працюючому, так і на відключеному маслонаповненому обладнанні, а також у тимчасово або стаціонарно встановлених ємкостях. Зазначені установки, а також інше обладнання, яке входить до технологічних схем, мають забезпечувати можливість проведення операцій з осушки та дегазації масла у конкретних умовах, що згадувалися вище.

Б.2 Вказівки щодо компоновки і збирання схем

  Б.2.1 Технологічні схеми можуть компонуватися з основного технологічного обладнання (цеолітові та дегазаційні установки) і допоміжного обладнання (фільтри тонкого очищення, окремі маслопроводи і контрольно-вимірювальна апаратура), що не входить до основного.
Б.2.2 Технологічні схеми повинні поєднуватися до спеціальних місць, які позначені на маслонаповненому обладнанні та технологічних (стаціонарних або тимчасових) ємкостях.
Допускається підключення технологічних схем до інших місць
маслонаповненого обладнання, якщо це не впливає на його роботу і прийняті засоби безпеки.
Б.2.3 Маслопроводи (трубопроводи) можуть застосовуватися як гнучкі, так і жорсткі. Вони мають бути маслощільними, маслостійкими і не повинні погіршувати характеристики масла. Основні вимоги:
- жорсткі трубопроводи застосовуються у тимчасових та стаціонарних схемах обробки масла, а гнучкі - тільки у тимчасових схемах і на непрацюючому маслонаповненому обладнанні;
- трубопроводи повинні витримувати надмірний тиск та вакуум, які
оговорюються у вимогах на основне технологічне обладнання;
- трубопроводи повинні складатися з окремих роз'ємних секцій і бути
достатнього перерізу, який забезпечує нормальний режим роботи технологічного обладнання. Для цього умовний прохід перерізу трубопроводів треба вибрати не менше умовного проходу вхідного та вихідного патрубків основного технологічного обладнання.
Б.2.4 У технологічних схемах треба передбачити крани для відбору проб масла, зливу масла та випуску повітря з верхніх точок.
Б.2.5 У технологічних схемах треба передбачити достатню кількість запірної арматури, яка забезпечує поелементне перекривання потоку масла на елементах обладнання, яке входить до схеми.
Б.2.6 У технологічних схемах необхідно передбачити встановлення
додаткових приладів та блокіровок, які забезпечують захист маслонаповненого обладнання.
Б.2.7 Схеми підключення технологічного обладнання до масло наповненого обладнання наведені на рисунках Б.1, Б.2, Б.3 та Б.4.

Б.3 Вибір технологічного обладнання

  Б 3.1 Вибір технологічного обладнання має провадитися, виходячи з умов забезпечення потрібних параметрів при обробці масла та отриманню їх за один прохід масла через технологічне обладнання. Характеристики технологічного обладнання наведено у таблицях Г.1-Г.6, додаток Г.
Технологічне обладнання перед застосуванням має пройти засвідчення відповідно до експлуатаційної документації.

1 — вентиль; 2 — спецкран для під'єднання очищувального обладнання; 3 — цеолітові патрони; 4 — цеолітова установка ( кількість патронів — не менше двох ); 5 — маслонасос (Q ≥ 3м³/год); 6 — нагрівач (Р=8...15 кВт); 7 — фільтр (п0 ≥ 10 мкм)

Рисунок Б.1 — Схема під'єднання цеолітової установки до трансформатора (технологічної ємкості)

1 — маслопокажчик; 2 — вентилі; 3 — промбачок (V ≥ 20 л); 4 — маслоуловлювач; 5 — дегазаційна установка; 6 — вакуумний агрегат (Рзал ≤ 1,0 мм рт.ст.); 7 —дегазаційна камера; 8 — нагрівач (Р = 2... 10 кВт); 9 — маслонасос; 10 — фільтр тонкого очищення (п0 ≥ 5 мкм)
Рисунок Б.2 — Схема під'єднання дегазаційної установки до маслонаповненого уводу для осушки та дегазації масла

1 — адсорбційний фільтр; 2 — вентилі; 3 — фільтр (п0 ≥ 10 мкм); 4 — цеолітові патрони

Рисунок Б.З — Схема під'єднання цеолітових патронів до працюючого охолоджувача системи охолодження трансформатора

1 —дегазаційна установка; 2 — вентилі; 3 —масляний уловлювач; 4 — вакуумний агрегат; 5 — дегазаційна камера; 6 — нагрівам; 7 — маслонасос; 8 — фільтр тонкого очищення; 9 — адсорбційний фільтр

Рисунок Б.4 — Схема під'єднання дегазаційної установки до трансформатора

  Б.3.2 Цеолітові установки повинні забезпечувати:
- температуру масла на виході з маслонагрівача у межах від 15 Д° 40 °С;
- масову долю розчиненої води після осушки не більше 10 г/т;
- номінальну тонкість фільтрації не більше 20 мкм.
Найбільше застосування для осушки масла отримали:
  - цеолітові установки, що встановлені в комплекті К-110, розроблені СКТБ тресту «Електропівденмонтаж» і виготовлені Харківським дослідний електромеханічним заводом (с. Комсомольське, Харківська обл.). Вони можуть розміщуватися як на шасі автомобіля, так і на причепі;
- цеолітові установки типу МОО2А (ТУ 34-43-11020), розроблені СКТБ «Союзцонтроремонт» і виготовлені Ногинським електромеханічним заводом (м. Ногинськ, Московська обл.). Установки виконані як моноблок і можуть встановлюватися стаціонарно в приміщеннях масляного господарства і тимчасово на спеціальних майданчиках поблизу маслонаповненого обладнання.
Цеолітову установку типу МОО2А (ТУ 34-43-11020) наведено на рисунку Б.5. Характеристики установки наведені у таблиці Г.5.
Б.3.3 Дегазаційні установки повинні забезпечувати:
- температуру масла на виході не більше 85 °С;
  - граничнодопустиму температуру масла на нагрівальних елементах не більше 110 °С;
- масову долю розчиненої води в маслі після зневоднювання не більше 10 г/т;
- номінальну тонкість фільтрації не більше 5 мкм;
- загальний газовміст не більше 0,1 %;
- номінальна регульована витрата при заданих параметрах від 1 до 5 м³/год.
Для осушки та дегазації масел необхідно застосовувати дегазаційні установки, розроблені СКТБ тресту "Електропівденмонтаж", типів УВМ-1.УВМ-2, УВМ-3.
Установку УВМ-2 наведено на рисунку Б.6. Характеристики установки наведено у таблиці Г.6.

1 — батарея адсорберів; 2 — манометр; 3 — кран пробовідбірний; 4 - вентиль ДУ25; 5 - кран ДУ25; 6 - фільтри ФГІ 30; 7 — лічильник; 8 — вентиль ДУ40; 9 — фільтр грубого очищення; -10 — маслонагрівач теновий триступінчастий; 11 — регулятор протоку РП40; 12 — агрегат насосний Ц15-25-3,6/4

РисунокБ.5 — Цеолітова установка МОО2А

1 — маслонасос 1,5ХГ-ЗА-2,8; 2 — маслонагрівач ЕКг-170 кВт; 3 — вакуумметр; 4 — маслоуловлювач; 5 — кран для під'єднання до бака трансформатора при вакуумуванні; 6 — зворотний клапан; 7 — агрегат вакуумний золотниковий АВ3-180; Н — вакуум-насос пластинчастороторний 2НВР-5ДМ; 9 — абсорбціометр; 10 — дегазатор (колона); 11 — маслонасос типу Т63/20; 12 — масляний фільтр тонкого очищення з елементами ФОСН-60; 13 —вентиль

Рисунок Б.6 — Дегазаційна установка УВМ-2

Б.4 Вказівки щодо технології осушки масел за допомогою цеолітових установок

Б.4.1 У цеолітових установках в якості адсорбентів можуть застосовуватися синтетичні цеоліти (таблиця В.2). Можливе також застосування природних цеолітів різного походження.
Б.4.2 Перед осушкою в маслі має бути відсутня емульсійна вода і пробивна напруга його повинна бути не менше 20 кВ.
У іншому разі необхідно провести відстій масла та злив води з нижніх пробок маслонаповненого обладнання або технологічних ємкостей.
Б.4.3 Цеоліти мають бути просушені і їх маса повинна становити не менше 0,2 % від маси масла.
Б.4.4 Температура масла в процесі осушки повинна знаходитися у межах від 15 до 40 °С.
Б.4.5 Подавання масла (швидкість руху масла через установку, м³/год) в процесі осушки та кількість циклів осушки (проходів одного й того самого об'єму масла через установку) залежать від початкового значення масової частки розчиненої води в маслі.
Рекомендується подавання масла у першому циклі обмежити: воно має бути не більше 50 % від номінальної продуктивності для цієї установки. У подальших циклах обмеження подавання визначається відповідно до Б.5.3, перелік б.

Б.5 Вказівки щодо технології осушки та дегазації масла

  Б.5.1 Швидкість подавання масла до дегазатора дегазаційної установки має бути відрегульована таким чином, щоб залишковий тиск у дегазаторі не перевищував граничного значення, зазначеного для цієї установки, і загальний газовміст за абсорбціометром дегазаційної установки не перевищував 0,1 %.
Б.5.2 У процесі осушки масло повинно мати температуру не менше 60 °С.
Б.5.3 Під час дегазації масла необхідно:
- забезпечити мінімальне натікання всієї системи (схеми). При залишковому тиску менше 3 мм рт.ст. натікання не повинно перевищувати від 1 до 1,5 мм рт.ст. за 30 хв;
- у першому та наступних циклах виключити піноутворення за допомогою регулювання подавання масла до каскаду дегазатора;
- підтримувати залишковий тиск у дегазаторі таким чином, щоб загальний газовміст, виміряний абсорбціометром, не перевищував 1 % при температурі масла не менше 60 °С;
- підготовлене віддегазоване масло перекачувати до відвакуумованої ємкості або маслонаповненого обладнання.
Б.5.4 Кількість циклів визначається в процесі дегазації масла за отриманими результатами виміру загального газовмісту та концентрації конкретних газів, розчинених у маслі.
Б.5.5 Після осушки та дегазації значення показників для окремих відомих марок масел, які заливають в обладнання, повинні бути не гірше, аніж ті, що наведені в таблиці Б.1.
Для інших марок масел - відповідно до таблиці 5.2 (розділ 5).

Таблиця Б. 1 - Граничнодопустимі значення показників якості найбільш відомих трансформаторних масел

Продовження таблиці Б.1

Продовження таблиці Б.1

Закінчення таблиці Б.1