Зміст статті

      5 Визначення кліматичних навантажень у будь-якій точці території

5.1 Якщо умови розрахункової точки й вибраних метеостанцій відповідають вимогам розділу 4, а саме:
- віддаленість метеостанцій від розрахункової точки не більше 100 км;
- метеостанції та розрахункові точки знаходяться в одному орографічному районі;
- підтверджується однорідність кліматичних і фізико-географічних умов, то визначення навантажень у розрахунковій точці провадиться зведенням навантажень найближчої метеостанції до умов цієї точки. Для цього дані метеостанції зводяться до базової форми рельєфу, тобто визначається зведений параметр навантаження gi; за формулою:

 


знаходження розрахункової точки для відповідного виду навантаження.

        Його визначають із таблиці 3 за результатами картографічної обробки, наведеними у
додатку В.

5.3 Якщо вимоги однорідності кліматичних і фізико-географічних умов хоч би в одній із трьох вибраних метеостанцій не дотримаються, то перенос даних виконується методом інтерполяції.
Для цього з усіх метеостанцій, відібраних за критерієм віддаленості та належності одному орографічному району згідно з 4.3 та 4.4, вибираються три з такою умовою, щоб розрахункова точка знаходилась усередині трикутника, вершинами якого були б вибрані метеостанції (область інтерполяції).
5.4 Умовні координати вершин трикутника й розрахункової точки приводяться до локальної системи координат (система, в якій координати однієї з вершин метеостанцій розміщені на початку координат: х.i л = у. i л = 0;
цій метеостанції надається номер 1, а решта нумерується в зростаючому порядку проти стрілки годинника). Як приклад, локальну систему координат наведено на рисунку 1.
5.5 Зведені параметри навантаження на розрахункових метеостанціях визначаються за формулою (5.1).

 

 

параметри навантаження на розрахункових метеостанціях

 

 


5.8 За зведеним параметром навантаження визначається його значення в розрахунковій точці згідно з 5.2.
Приклад визначення наведено в додатку Г.
5.9 В окремих випадках (найчастіше, коли розрахункова точка лежить на межі орографічного району) може виявитись, що розрахункова точка не попадає в жодну з областей інтерполяції (точки П1, П2 або ПЗ на рисунку 1).
У таких випадках навантаження в розрахунковій точці визначаються екстраполяцією вихідних даних.
5.10 Для екстраполяції вихідних даних у розрахункову точку необхідно побудувати чотирикутник, трьома вершинами якого повинні бути метеостанції - вершини найближчого до розрахункової точки трикутника, а четверта вершина - у розрахунковій точці (чотирикутник М1 МП1М3 на рисунку 1) і визначити з урахуванням коефіцієнта К локальні координати точок перетину діагоналей побудованого чотирикутника за формулами: