Тема 5
Техніка безпеки в деревообробної промисловості та енергоощадження при експлуатації електрообладнання
5.1 Техніка безпеки на підприємствах ДОП
Електрообладнання, що застосовують на підприємствах деревообробної промисловості, має певні особливості. Тому під час його експлуатації велику увагу слід приділяти техніці безпеки. Наприклад, для електропривода робочих шпинделів деревообробних верстатів використовують високо-швидкісні асинхронні електродвигуни підвищеної частоти; для електропривода подачі, який потребує регулювання швидкості, застосовують багато швидкісні асинхронні електродвигуни; для електропривода ланцюгових електропил і сучкорізних механізмів потрібні високо-швидкісні асинхронні електродвигуни підвищеної частоти і т.д.
На підприємствах деревообробної промисловості є багато вантажопідйомних і транспортних установок, які приводяться в дію за допомогою електроприводів з асинхронними електродвигунами; з двигунами постійного струму, синхронними електродвигунами. Тому під час проведення робіт з обслуговування електродвигунів і експлуатації машин та механізмів деревообробної і лісової промисловості обов’язковим є виконання „Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів”. Згідно цих правил:
під час роботи, пов’язаної з доторканням до струмовідних частин електродвигуна, або частин електродвигуна, що обертаються, і механізму, який вони приводять в рух, необхідно зупинити електродвигун і на його пусковому пристрої або ключі керування вивісити плакат „Не вмикати! Працюють люди”;
забороняється знімати огородження тих частин електродвигунів, що обертаються під час їх роботи;
у багатошвидкісного електродвигуна, що працює, обмотка, яка не використовується, і кабель, що її живить слід розглядати як такі, що перебувають під напругою;
під час роботи на електродвигуні заземлення встановлюється на кабель. Він може бути від’єднаний від електродвигуна або невід’єднаний;
якщо на відключеному електродвигуні роботи не проводять або їх перервано на кілька днів, то від’єднана від нього кабельна лінія має бути заземлена з боку електродвигуна;
на однотипних або близьких за габаритами електродвигунах, встановлених поряд з тим, на якому проводяться роботи, слід вивісити плакати „Стій! Напруга” незалежно від того, перебувають вони в роботі, чи у резерві;
ремонт і налагодження електросхем електроприводів, не з’єднаних з виконавчим механізмом, регулювальних органів і запірної арматури можна проводити за розпорядженням. Про це слід зробити запис під час оформлення розпорядження;
для забезпечення безпеки персонала, що проводять роботи в колах вимірювальних приладів і пристроїв релейного
захисту, всі вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів струму і напруги слід постійно заземлювати;
розривати кола, підключені до вторинної обмотки трансформатора струму, забороняється. За необхідності розриву цих кіл вони мають бути попередньо замкнені перемичкою, встановленою до передбаченого місця розриву (рахуючи від трансформатора струму). Під час встановлення перемички слід застосовувати інструмент з ізольованими ручками. Після приєднання кіл до трансформатора струму знімати перемичку можна тільки тоді, коли зроблений повний монтаж і проведена перевірка правильності приєднання змонтованих кіл.
Якщо на підприємстві ДОП встановлені конвеєри, то слід виконати такі правила:
- конвеєри, що встановлені в одній поточній ЛІНІЇ повинні бути між собою зблоковані;
- при експлуатації конвеєрів в умовах, коли трасу конвеєра не можна побачити з місця пуску, повинна бути встановлена двобічна звукова і світлова сигналізації, які зблоковані з пусковим пристроєм таким чином, що виключається можливість пуску конвеєра без попередньої подачі встановлених попереджувальних сигналів;
- місця перевалювання коротко мірної деревини з конвеєра повинні бути огороджені щитами;
- якщо конвеєр має нахил більше ніж 10°, він повинен бути мати гальмівний пристрій, який запобігає зворотньому ходу стрічки або ланцюга;
- конвеєри довжиною понад 30м повинні мати пристрої для запинки їх з місць, що розташовані уздовж конвеєра і на кінцях. Відстань між пунктами зупинки транспортера складає не більше ніж 15м;
- під час перерви в роботі конвеєра та для виводу його в ремонт електродвигун повинен бути вимкнений і прийняті міри для запобігання проти випадкового його увімкнення;
- роботи з огляду, ремонту і очистки конвеєра слід проводити тільки після його зупинки,
У зв’язку з тим, що на підприємстві ЛІСОВОЇ і деревообробної промисловості використовується багато вантажопідйомних механізмів, то виконання правил безпечної роботи на них є обов’язковим. Ці механізми повинні бути сертифіковані і відповідати вимогам „Правил безпеки при роботі з інструментом і пристосуваннями” та „Правил безпечної експлуатації електроустановок електроспоживачів”.
Виконання робіт кранами повинно здійснюватися відповідно до вимог „Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів”
Знаходитися на містку крана під час його пересування забороняється. Про початок руху крана повинен обов’язково сигналізувати спеціальний звуковий сигнал.
Забороняється встановлювати стрілові вантажопідіймальні крани та працювати на них під проводами повітряних ліній електропередавання, що знаходяться під напругою.
Під час роботи механізмів і вантажопідіймальних кранів перебування людей під вантажем, що підіймається, а також під тяговими тросами, відтяжками та під проводом, не дозволяється.
Механізми і вантажопідіймальні машини, які обладнані виносними опорами, під час роботи встановлювати на всі опори.
Роботи на висоті 1.5м слід проводити з використанням сходів або драбини. При більшій висоті застосовують підмости і настили, що виконані з мідних дошок товщиною не менше ніж 50мм, і мають перила висотою їм та бокові дошки висотою 100-150мм, які запобігають падінню Інструменту, матеріалів або пристосувань на землю.
Забороняється робота вантажопідіймальних машин під час вітру, швидкість якого перевищує значення, що вказані в паспорті машини.
Якщо роботи в цеху проводять з місткового крану, то тролеї і інші струмоведучі частини, що знаходяться під напругою в зоні використання робіт, повніші бути огороджені.
Всі такелажні пристосування і підіймальні машини і механізми перед застосуванням повинні бути перевіренні, випробувані і мати відповідні бірки.
Під час підйому обладнання або деревини за допомогою кранів, лебідок і інших механізмів якість строповки обов’язково перевіряє виконавець робіт.
При експлуатації електрообладнання, що знаходиться і цехах підприємств ДОП, і виконанні безпосередньо роботи з електрофікованим обладнанням важливим є вміння надавати першу допомогу при ураженні електричним струмом.
Успішне надання першої допомоги особі, що постраждала від дії електричного струму, у більшості залежить від швидкодії, винахідливості і вміння людини, що надає допомогу.
В першу чергу слід звільнити постраждалого від дії електричного струму. Для цього треба вимкнути напругу. Якщо цього швидко зробити неможливо, то звільнення потерпілого від струмоведучих частин в установках до 1000В рекомендується за допомогою штанги, а також сухих, непровідних речей (наприклад, сухий одяг, палиця). Ні в якому разі не можна застосовувати металеві або вологі предмети. Для ізоляції особи, що надає допомогу від тіла постраждалого необхідно одягнути діелектричні рукавиці або накинути на руку сухий одяг. У випадку, коли не можливе застосування вказаних способів для звільнення постраждалого, треба перерубати провід сокирою із сухою дерев'яною ручкою, або іншим ізольованим інструментом, але для цього слід одягати діелектричні рукавиці та колоші, і рубати кожний провід окремо.
Звільнення постраждалого від дії електричного струму в електроустановках напругою понад 1000В здійснюється за допомогою ізолювальної штанги або кліщів з обов’язковим застосуванням діелектричних рукавиць і ботів.
При ураженні електричним струмом у постраждалого може зупинитися дихання і серцева діяльність, що швидко (протягом кількох хвилин) призводить до незворотних явищ в нервових клітинах головного мозку, які керують життєво важливими функціями організму.
Сучасний метод надання першої допомоги постраждалому від дії електричного струму містять два основних етапи: - проведення штучного дихання шляхом ритмічного вдування повітря із свого роту в рот або ніс постраждалого; підтримання у постраждалого штучного кровообігу шляхом зовнішнього масажу серця, тобто шляхом ритмічних натискань на передню стінку грудної клітка.
Згідно цього методу допомогу по страждало му від дії електричного струму повинні надавати дві особи, але можливе надання допомоги і однією особою, яка в певної послідовності виконує штучне дихання і зовнішній масаж серця.
Надання допомоги постраждалому починається із визначення його стану, яке треба зробити протягом 15-20с. За цей час необхідно звільнити постраждалого від дії електричного струму і швидко покласти на спину. Далі перевірити його дихання ( по підйому грудної клітини, по відхиленню паперової стрічки або нитки піднесеної до роту або носу постраждалого) І наявність пульсу (на променевій артерії у зап’ясті руки або на основній артерії, що знаходиться на шиї).
Подивитися, яку зіницю (широку чи вузьку) має постраждалий. Широка зіниця вказує на різке погіршення кровообігу мозку.
Якщо постраждалий дихає, то його необхідно накрити теп-лим одягом (або що є під рукою) і чекати па прибуття лікаря, який визначить подальші методи його лікування.
Виклик лікаря повинен бути зроблений у всіх випадках ураження електричним струмом незалежно від стану постраждалого.
У випадку коли дихання і пульс у постраждалого відсутні, необхідно негайно зробити три-чотири глибоких вдування повітря в рот або ніс постраждалого і після цього знов перевірити наявність пульсу. При відсутності пульсу треба продовжувати робити штучне дихання і одночасно почати робити зовнішній масаж серця. При наданні допомоги постраждалому двома особами, вони по черзі виконують штучне дихання і зовнішній масаж серця, змінюючи один одного через 5-10 хвилин.
Якщо допомогу здійснює одна особа, то вона це робить в такій послідовності: після 2-3 глибоких вдувань повітря в рот (або ніс) постраждалого, він здійснює 4-6 натискань на грудну клітку (масаж серця), потім знов повторює дії.
Правильність проведення штучного дихання визначається по тому, що після кожного вдування повітря здійснюється до розширення грудної клітки, а після паузи грудна клітка опускається і чути характерний шум при виході повітря із легень постраждалого через рот і ніс. Ефект зовнішнього масажу серця з’являється тоді, коли кожне натискання на грудну клітку призводить до появи пульсу на променевій артерії, що знаходиться на шиї. Це визначає особа, що виконує штучне дихання.
При правильному проведенні штучного дихання і зовнішнього масажу серця у постраждалого з’являються такі ознаки:
- поліпшується колір обличчя (обличчя стає рожевим; до початку надання допомоги воно було сіро-земляним із синім відтінком);
- з’являються самостійні дихальні рухи, які стають все більш рівномірними по мірі продовження надання допомоги:
- звужуються зіниця ока, ступінь звуження є найбільш вірним показником ефективності наданої допомоги. Вузька зіниця свідчить про достатню кількість кисню у мозку. Якщо починається розширення зіниці, то це вказує на погіршення кровопостачання мозку киснем і на необхідність поліпшення якості заходів щодо оживлення організму.
Додатково слід підняти ноги постраждалого на 0,5м від підлоги і залишити їх в цьому положенні на увесь час зовнішнього масажу серця. Під ноги можна щось підкласти для того, щоб поліпшити кровотік до серця з вен нижньої частини тіла.
Штучне дихання і зовнішній масаж серця слід проводити доки у постраждалого не з’явиться самостійне дихання і не почне працювати серце.
Про поновлення роботи серця судять по появі у постраждалого власного, незалежного від зовнішнього масажу серця, регулярного пульсу. Для цього слід перервати зовнішній масаж серця на 2-Зс і з’ясувати наявність пульсу. У випадку відсутності пульсу слід негайно поновити зовнішній масаж серця і продовжувати його до прибуття лікаря або до доставки постраждалого у лікарню.