Зміст статті

4. ВИМОГИ ДО УЛАШТУВАННЯ ТА УТРИМАННЯ
ТЕРИТОРIЇ  ПIДПРИЕМСТВА,   БУДIВЕЛЬ,
ПРИМIЩЕНЬ ТА СПОРУД.

4.1. Територія підприємства

4.1.1. Територія підприємства та розміщені на ній будівлі повинні задовольняти вимогам технологічного процесу виробництва, СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения, СНиП П-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий, а також норм і правил пожежної безпеки.
4.1.2. Територія фабрики-пральні з усіма розміщеними на ній виробничими будівлями і допоміжними спорудами огороджується парканом не нижчим за 2 м.
4.1.3. Для входу на територію підприємства і виходу з неї спеціально обладнується контрольно-пропускне приміщення.
4.1.4. В'їзд транспорту на територію підприємства і виїзд з неї здійснюється через ворота, що відчиняються всередину території і мають пристрій для утримування їх у відчиненому положенні.
4.1.5. Територію підприємства необхідно упорядковувати та утримувати в чистоті; проходи, проїзди, входи та виходи будівель забороняється захаращувати або використовувати для зберігання відходів виробництва, будматеріалів, тари, металобрухту тощо. Сміття та відходи виробництва слід збирати в спеціальні баки (контейнери) або ящики з кришками, які щільно закриваються. Розміщують їх у відведених для них місцях і регулярно вивозять за межі підприємства.
4.1.6. Територія підприємства повинна бути рівною. Конденсаційні, каналізаційні та інші технічні колодязі закриваються кришками. Стан кришок регулярно перевіряється.
4.1.7. Проїзди для автотранспорту та доріжки для пішоходів розділяються і повинні бути вільні для пересування. Проїзди та пішохідні доріжки покриваються удосконаленими (твердими) покриттями та постійно утримуються в справному стані. У нічні години вони освітлюються згідно з діючими нормами і правилами.
4.1.8. У літній період проходи та проїзди систематично поливаються; у зимовий період - очищуються від снігу та льоду, а під час ожеледиці - посипаються піском або дрібним шлаком.
4.1.9. Узимку дахи та карнизи будівель необхідно своєчасно очищувати від снігу та льоду. Для виконання цієї роботи призначаються спеціально навчені робітники ( двірники тощо).
4.1.10. Ділянки території, вільні від забудов, доріг, проходів, площадок, водостічних канав тощо, озеленюються.
4.1.11. Матеріали, деталі та інші вантажі на території зберігаються на спеціально підготовлених площах, розвантажуються і складаються згідно з інструкціями, розробленими адміністрацією підприємства. Загромаджувати проїзди, проходи та безладно складати матеріали забороняється.
4.1.12. Резервуари, баки, бочки та інші ємкості для зберігання горючої і вибухонебезпечної рідини розміщуються на території підприємства згідно з діючими правилами зберігання цих рідин.
4.1.13. Розміри земельних ділянок для будівель лазень, їх розміщення в населених пунктах, а також санітарні та протипожежні розриви між ними та будівлями другого призначення повинні відповідати вимогам СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения, СНиП П-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий, а також норм і правил пожежної безпеки.
4.1.14. Ширина проїздів на ділянках лазні має бути не меншою за 3,5 м і забезпечувати проїзд пожежних машин і пересувних дезкамер.
4.1.15. Вимоги до системи пожежного захисту території наведені у відповідних розділах Правил.

4.2. Виробничі і підсобні будівлі та споруди

4.2.1. Виробничі і підсобні будівлі та споруди підприємств повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 Производственные здания, СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий, СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания, а також норм і правил пожежної безпеки.
4.2.2. Для своєчасного виявлення дефектів будівель та споруд провадяться періодичні огляди. Порядок та терміни оглядів установлює керівництво підприємств, не рідше двох разів на рік.
Виявлені дефекти слід негайно усунути, дотримуючи при цьому необхідні заходи безпеки.
4.2.3. Усі вихідні двері виробничих приміщень повинні відчинятися назовні. Щоб запобігти протягам та різкому коливанню температури двері повинні бути такими, що самі зачиняються.
4.2.4. Сходи і площадки будівель необхідно надійно огороджувати поручнями заввишки 1 м із суцільною зашивкою знизу на висоту від підлоги при металічній зашивці не меншою за 10 см, при деряв'яній не меншою за 20 см.
4.2.5. Для провітрювання приміщень у верхній частині віконного прорізу необхідно передбачити фрамуги та кватирки.
Вікна та фрамуги, що відчиняються і знаходяться на висоті 2 м і більше від підлоги, обладнуються пристроєм для відчинення їх з підлоги. Вікна, які розміщені на рівні підлоги, треба огороджувати перилами заввишки 1 м і більше.
4.2.6. Низ віконних прорізів у виробничих приміщеннях пралень має бути на висоті не меншій за 0,8 м від рівня чистої підлоги.
Низ віконних прорізів у основних приміщеннях лазень має бути на висоті не меншій за 1,2 м від рівня чистої підлоги.
4.2.7. Віконні прорізи приміщень з мокрим і вологим режимом замість підвіконних дощок олицювують глазурованими або іншими водостійкими плитками.
4.2.8 Віконні рами у мокрих приміщеннях лазень слід робити подвійними.
4.2.9. Поверхня стін, підлоги та стелі у виробничих приміщеннях повинна бути рівна, без щілин і вибоїн.
4.2.10. Стіни парильних приміщень необхідно обшивати деревиною (березою, липою, осикою або модриною ).
Підмістки в парильних відділеннях мають бути дерев'яними із берези, липи або осики.
4.2.11. Підлога в приміщеннях з мокрим і вологим режимом повинна бути стійкою до дії вологи, лугових і кислотних розчинів, дезинфікуючих речовин, а також легко очищатися від забруднення.
Підлога прального цеху. мильних, душових і парилень повинна мати нахил 0,01-0,15 у бік лотків і трапів. При цьому вода, що стікає до водоприймальників, не повинна стікати по проходах або перетинати їх, лотки закриваються захисними решітками.
У приміщеннях з мокрим режимом поверхня підлоги має бути рифленою.
Рівень чистої підлоги в приміщеннях з мокрим режимом має бути на 30 мм нижче за рівнь підлоги інших суміжних приміщень.
4.2.12. У приміщеннях з теплопровідними підлогами, а також там, де за умовами технологічного процесу на підлогу потрапляє рідина, робочі місця обладнуються дерев'яними настилами, та іншими пристроями для запобігання промоканню та охолодженню ніг працюючого.
4.2.13. У приміщеннях лазень з вологим режимом не дозволяється застосовувати перхлорвініловий лінолеум на повстяній основі, а також килимові покриття.
4.2.14. У приміщеннях з мокрим і вологим режимом стіни і перегородки облицювують на всю висоту керамічними полімерними або скляними плитками. Допускається облицювання на висоту 1,8 м від рівня підлоги, а вище облицювання - фарбувати водостійкими фарбами.
4.2.15. Об'єм виробничих приміщень на одного працюючого повинен складати 15 куб.м і більше.
4.2.16. Усі дренажні канали закриваються металевими плитами, які укладаються врівень з підлогою.
4.2.17. Стіки в каналізацію необхідно обладнувати зйомними трапами з сітками, які перешкоджають засмічуванню каналізації волокнами.
4.2.18. Для зберігання, сушіння та очищення прибирального реманенту та обладнання слід передбачати на кожному поверсі будівлі господарчі комори з підводами холодної і гарячої води.
Площу комори слід приймати із розрахунку 0,8 кв.м на кожні 100 кв.м площі поверху, але не меншою за 4 кв.м .
4.2.19. Виробничі приміщення , коридори, сходові площадки, проходи, робочі місця не повинні захаращуватися.
4.2.20. Ширина коридорів (проходів, технологічних проїздів) у приміщеннях повинна бути  більшою за 2,0 м.

4.3. Складські приміщення

4.3.1. Усі матеріали, які поступають на підприємство, незалежно від їхньої упаковки (бочки, пляшки, балони, ящики, мішки тощо) для запобігання потраплянню прямих сонячних променів та впливу атмосферних опадів необхідно зберігати на складах або спеціально обладнаних площадках. Зберігання будь-яких матеріалів поза складом або виділених для цієї мети місцях забороняється.
4.3.2. Площадки необхідно добре утрамбувати, огородити бар'єрами і захистити навісами.
4.3.3. Складські приміщення необхідно обладнати баками, стелажами і полицями. Усі дерев'яні конструкції обробляються вогнезахисними речовинами.
4.3.4. Проходи між стелажами, полицями та іншим складським обладнанням повинні бути більшими за 1,2 м, а головний прохід від вхідних дверей - більше за 2 м. Двері складів мають бути міцними, вогнетривкими і відчинятися назовні.
4.3.5. Підлога і перекриття в складських приміщеннях обладнуються згідно з вимогами протипожежної безпеки. Матеріал підлоги має бути стійким до впливу кислот, лугів і не допускати сорбцій хімічних речовин. Підлога повинна мати достатній нахил для стоку і відводу рідини.
4.3.6.   Складування   хімічних                  матеріалів провадиться в
залежності від їх найменування і призначення, ступеню отруєності
і  вогненебезпечності,  згідно  з  планом  розміщення   хімічних
речовин із зазначенням  їх  найбільших  характерних властивостей
("Вогненебезпечні",  "Отруйні",   "Хімічно                   активні"          тощо).
4.3.7. Хімікати слід зберігати за принципом однорідності і у відповідності із їх фізико-хімічними і пожежонебезпечними властивостями і дотримуватися вимог ДСТУ 2320-93 Роботи з хімічними речовинами на підприємствах хімічної чистки одягу та прання білизни.
З цією метою склади розбиваються на окремі приміщення (відсіки) , ізольовані один від одного глухими вогнетривкими стінами (перегородками).
4.3.8.           Сумісне        зберігання          хімікатів           регулюється
інструкцією, затвердженою керівником підприємства, узгодженою  з
органами санітарного і протипожежного нагляду.
4.3.9. Сильнодіючі отруйні речовини допускається зберігати тільки в суворій відповідності до діючих для них спеціальних правил. У повній ізоляції від інших хімічних речовин та реактивів зберігаються сильнодіючі окислювачі.
4.3.10. Хімікати та розчини слід зберігати в справній тарі, яка щільно закривається. Тара, у якій зберігаються хімічні речовини, повинна мати наклейки або бірки з точними назвами та позначеннями цих речовин, а матеріали, до складу яких входять високонебезпечні речовини, - вказівки про їхню наявність.
Скляні бутилі слід зберігати в корзинах або в ящиках, на дно та з боків яких укладають солому або стружку.
4.3.11. Хімікати в мілкій тарі зберігаються на стелажах відкритого типу або шафах, а у великій тарі - штабелями.
Скляні бутлі з кислотою встановлюються на підлозі складу тільки в один ряд.
4.3.12. При зберіганні азотної та сірчаної кислот треба вживати заходи для запобігання стиканню їх з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження.
4.3.13. Оцтова кислота та перекис водню необхідно зберігати під вогнетривким навісом, на відстані не ближчій за 15 м від закритих складів або в ізольованих вогнезахисних приміщеннях з природною вентиляцією.
4.3.14. Складські приміщення та площадки, де зберігаються кислоти і луги в бутлях, слід забезпечити підводом води, необхідної для негайного та повного видалення цих речовин у випадку попадання їх на працюючого, а також готовими розчинами крейди, вапна або кальцинованої соди для негайної нетралізації випадково пролитих кислот.
Місця зберігання кислот необхідно позначати.
4.3.15. Бочки з реактивами встановлюються на критих площадках групами не більшими за 100 шт. у кожній, з розривом між групами більшим за 1 метр. У кожній групі зберігають продукцію тільки певного виду, про що роблять відповідні написи.
4.3.16. У складських приміщеннях слід забезпечити вільний прохід до матеріалів, а також безпечне і зручне їх транспортування.
4.3.17. Транспортування хімічних матеріалів зі складу необхідно здійснювати тільки на спеціальних пристроях (возиках, носилках, корзинах і ящиках з міцними ручками). Установка бутлів у плетені корзини, дерев'яні ящики, транспортні пристрої та їх перенесення здійснюється двома робітниками.
4.3.18. Резервуари, цистерни та інші ємкості встановлюють поза промисловими будівлями на території підприємства з заглибленням у грунт.
4.3.19. Резервуари, цистерни та інші ємкості повинні надійно закриватися кришками, мати газовідвідні трубки і поплавки або інші показники рівня рідини.
4.3.20. Роботи щодо ремонту резервуарів дозволяється провадити тільки після повного звільнення від рідини, від'єднання від нього трубопроводів, відкриття всіх люків, ретельного очищення (пропарювання і промивання), відбирання із резервуара проб повітря і аналізу на відсутність парів небезпечної концентрації.
4.3.21. На території і в приміщеннях складу не дозволяється палити.
4.3.22. На всіх складах повинні бути засоби пожежогасіння за нормами, встановленими пожежною охороною (протипожежний водопровід, вогнегасники, ящики з піском, лопати, багри, кошми тощо).
Стенд з пожежним реманентом слід розміщувати поза приміщенням складу недалеко від входу.
4.3.23. У складських приміщеннях загальний електрорубильник розміщують поза приміщенням складу на вогнетривкій стіні.
4.3.24. На видному місці біля входу в склад вивішують інструкцію по безпечних способах зберігання хімікатів і протипожежну інструкцію.
4.3.25. Електропроводка і освітлювальна арматура повинна виконуватись у вибухобезпечному виконанні, вентиляцію складу необхідно вмикати не пізніше , ніж за 30 хв до початку роботи.

4.4. Санітарно-побутові приміщення

4.4.1.Склад           санітарно-побутових   примішень,  а                також
улаштування,  розміри  та  обладнання  залежать  від   кількості
працюючих на підприємстві, санітарної характеристики  виробничих
процесів  і  відповідає  вимогам  СНиП   2.09.03-85   Сооружения
промышленных предприятий та СНиП 2.09..04-87 Административные  и
бытовые здания.

4.5. Допоміжні приміщення

4.5.1. Площа невиробничих приміщень на підприємствах визначаються відповідно до СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения.

4.6. Водопостачання та каналізація

4.6.1. Водопостачання та каналізація будівель і споруд підприємств повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий , СНиП П-34-76 Горячее водоснабжение.
4.6.2. Улаштування водопроводу і каналізації у виробничих, допоміжних та побутових приміщеннях підприємств необхідно передбачити для постачання води на виробничі, господарчо-питні потреби та пожежотушіння, а також для відведення стічних вод.
4.6.3. Для забезпечення підприємств парою та гарячою водою передбачаються системи централізованого або місцевого пароводопостачання.
4.6.4. Вода,  яка подається на господарчо-питні                     потреби,
повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 Вода питьевая.
4.6.5.   Підприємства              обладнуються        відокремлювальними
мережами господарчо-питного та технологічного водопостачання.
4.6.6. Внутрішній протипожежний водопровід улаштовується в цеху сортування і зберігання брудної білізни, в сушильно-прасувальному цеху та в цеху сортування і зберігання чистої білизни.
Улаштування внутрішнього пожежного водопроводу в будівлях лазень не вимагається.
4.6.7. Протипожежне водозабезпечення для підприємств провадиться із існуючої водопровідної мережі.
Внутрішні пожежні крани слід установлювати біля входів, на площадках сходових кліток та інших найбільш доступних місцях.
4.6.8.   Улаштування             та         експлуатація          трубопроводів
провадиться згідно з Правилами будови і  безпечної  експлуатації
трубопроводів пари і гарячої води.
4.6.9. Усі елементи трубопроводів з температурою зовнішньої поверхні стінки вищою за 45 С, розміщених в доступних для обслуговуючого персонану місцях, покриваються тепловою ізоляцією, температура зовнішньої поверхні якої не повинна бути вищою за 45 С.
4.6.10. Арматуру трубопроводів слід улаштовувати в місцях зручних для обслуговування та ремонту. В необхідних випадках влаштовуються драбини і площадки.
Засовки і вентилі, що вимагають для відкривання значних зусиль, улаштовуються відвідними лініями і механічними приводами.
4.6.11. Паропроводи підлягають технічному нагляду і гідравлічним випробуванням в термін встановлений Держнаглядохоронпраці.
Усі паропроводи і трубопроводи , що знаходяться в експлуатації, підлягать зовнішньому огляду не рідше двох разів на рік. При виявленні дефектів робота трубопроводу припиняється до усунення дефектів.
4.6.12. На стиках флацевих з'єднань, засовок і вентилів на трубопроводах не повинно бути витікання.
4.6.13. Усі паропроводи повинні мати теплову ізоляцію.
4.6.14. Відведення стічних вод від пралень та лазень слід здійснювати в міську або селищну каналізаційну мережу, причому мережа технологічної каналізації повинна бути окремою від мережі побутової. Стічні води пралень і лазень підлягають очищенню сумісно з господарчо-фекальними стічними водами населеного пункту.
4.6.15. Технологічні стічні води прального цеху відводяться лотками  або трубами в загальний приямок.
4.6.16. В лазнях вода з підлоги у приміщеннях з мокрим режимом відводиться через трапи діаметром 50-100 мм.
На головних і бокових проходах мильних відділень встановлювати трапи забороняється.
4.6.17.   Лабораторія   підприємства                   повинна   щомісячно контролювати склад стічних вод, які спускаються в  каналізаційну мережу або відкриті водойми.