Зміст статті

7. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

 

7.1. Електродні котли. Електрофільтри

7.1.1. Кожух електродного котла напругою до 1000В з ізольованим корпусом слід замкнути на замок. Відмикати кожух допускається тільки після зняття напруги з котла.
7.1.2. Забороняється на трубопроводах ввімкнених електродних котлів виконувати роботи, що порушують захисне заземлення трубопроводів.
7.1.3. У випадку роз’єднання трубопроводів необхідно заздалегідь забезпечити електрозварюванням надійний металевий контакт між частинами, що роз’єднуються. За наявності байпасного обводу місця розриву, виконання такого контакту не вимагається.
7.1.4. Забороняється під час експлуатації електрофільтрів:
– вмикати механізми струшування під час перебування людей в електрофільтрі, крім випадків, зазначених в наряді за особливою вказівкою керівника робіт;
– одночасно провадити ремонтні роботи в їх бункерах і секціях;
– подавати напругу на електрофільтри і кабелі, що їх живлять, в разі несправності блокування агрегатів живлення, відсутності і несправності запорів лючків і отворів секцій електрофільтрів, ізоляторних коробок тощо.
7.1.5. В разі проведення робіт в будь-якій секції (електричному полі) електрофільтра, на резервній шині, на будь-якому із кабелів живлення секції (електричного поля) слід вимкнути і заземлити всі агрегати живлення і кабелі всіх секцій (електричних полів).
7.1.6. Перед допуском людей до роботи в секції електрофільтрів останні мають бути провентильовані і з бункерів має бути видалений попіл. Температура має бути не вище 33 0С.
7.1.7. Після вимкнення електрофільтра з нього і з кабелів живлення слід зняти статичний заряд заземленням електроагрегатів.
Забороняється доторкатися до незаземлених частин електрофільтра до зняття заряду.
7.1.8. На підприємствах необхідно скласти інструкцію з обслуговування електрофільтрів, що враховує особливості даної золоуловлювальної установки. В інструкції слід регламентувати порядок видачі нарядів і допуску до робіт на електрофільтрах залежно від розподілу зон обслуговування між цехами. Під час складання інструкції мають бути враховані вимоги цих Правил.

7.2. Чищення і обмивання ізоляторів

7.2.1. В ЗРУ чистити ізолятори без зняття напруги зі струмовідних частин можна спеціальними щітками на ізолювальних штангах або пилососом з порожнистими ізолювальними штангами і насадками.
Чищення провадиться з підлоги або зі стійких риштувань. Під час чищення необхідно застосовувати діелектричні рукавички.
7.2.2. Чищення ізоляції без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу від них в ЗРУ допускається за наявності в них проходів достатньої ширини, що дозволяють вільно оперувати засобами для видалення пилу, і провадиться тільки з підлоги або стійких риштувань.
7.2.3. Для чищення ізоляції пилососом застосовуються порожнисті ізолювальні штанги, розраховані на напругу електроустановки, з укріпленими на них спеціальними пристосуваннями. Ці штанги для уникнення перекриття і для видалення пилу зсередини слід очищувати перед початком роботи і періодично в її процесі.
7.2.4. Робочі частини, що насаджуються на порожнисті ізолювальні штанги, слід сконструювати так, щоб повністю була виключена можливість перекриття сусідніх фаз під час чищення ізоляції.
7.2.5. В електроустановках обмивати гірлянди ізоляторів, опорні ізолятори і фарфорову ізоляцію обладнання можна без зняття напруги зі струмовідних частин, суцільним струменем води з питомою провідністю не вище 1430 мкСм/см для ПЛ і 667 мкСм/см для ВРУ.
Мінімально допустимі відстані по струменю води між насадкою та ізолятором, що обмивається, мають бути не меншими від зазначених в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2

Діаметр вихідного отвору насадки, мм

Мінімально допустима відстань по
струменю води (м), за напруги ПЛ

до 10 кВ

35 кВ

110, 150 кВ

220 кВ

10

3,0

4,0

5,0

6,0

12

3,5

4,5

6,0

8,0

14

4,0

5,0

6,5

8,5

16

4,0

6,0

7,0

9,0

7.2.6. Під час обмивання ствол, телескопічна вишка і цистерна з водою мають бути заземлені.
Під час обмивання з телескопічної вишки ствол з насадкою має бути з’єднаний з її корзиною і рамою автоцистерни гнучким мідним провідником перерізом не менше 25 мм2.
7.2.7. Під час чищення ізоляції без зняття напруги зі струмовідних частин, а також під час обмивання ізоляторів з землі необхідно користуватися діелектричними рукавичками. Під час обмивання з телескопічної вишки або із спеціальної металевої площадки, змонтованої на автоцистерні, застосування рукавичок не вимагається.
7.2.8. Забороняється в процесі обмивання, стоячи на землі, доторкуватися до машини або механізму, які використовуються під час обмивання, виходити із кабіни чи кузова та входити до них. Слід вжити заходів для уникнення наближення сторонніх людей до машин і механізмів, які застосовуються під час обмивання.
7.2.9. Чищення ізоляції без зняття напруги на струмовідних частинах і поблизу них будь-яким способом мають виконувати не менше двох працівників, один з яких повинен мати групу ІV, а інші – групу ІІІ.
Ці працівники мають бути спеціально навчені і допущені до проведення вказаних робіт, про що робиться відповідний запис у посвідченні.
Чищення ізоляторів може виконувати один з членів бригади під безперервним наглядом керівника робіт або іншого члена бригади з групою ІV.
7.2.10. На роботи по чищенню ізоляторів складається інструкція, що описує технологію робіт, додаткові вимоги, пов’язані з місцевими умовами.

7.3. Електроустановки у вибухонебезпечних зонах

7.3.1. До експлуатації у вибухонебезпечних зонах допускаються електроустановки, електрообладнання яких виготовлене відповідно до вимог державних стандартів на вибухозахищене електрообладнання, а також електрообладнання, яке відповідає вимогам підрозділу 7.3 ПВЕ.
У вибухонебезпечних зонах, в яких згідно з ПВЕ вимагається вибухозахищене електрообладнання, забороняється експлуатувати електрообладнання загального призначення, а також таке, що не має маркування щодо вибухозахисту, якщо на нього не отримано письмового позитивного висновку випробувальної організації.
Безпечність застосування технологічних установок, в які вмонтоване електрообладнання, визначає розробник технології.
7.3.2. Вибухозахищене обладнання повинне відповідати класові вибухонебезпечної зони, в якій воно встановлене, а також категорії та групі вибухонебезпечної суміші, за якими установка (об’єкт) класифікується як вибухонебезпечна.
7.3.3. Під час приймання в експлуатацію електроустановок у вибухонебезпечних зонах має бути представлена технічна документація в обсязі, передбаченому ПТЕ електроустановок споживачів.
7.3.4. До обслуговування вибухозахищеного електрообладнання допускаються особи, які пройшли перевірку знань ПТЕ електроустановок споживачів і цих Правил, а також знань інструкцій заводів-виробників з ремонту, монтажу і експлуатації цього обладнання, посадових інструкцій і інструкцій з охорони праці.
7.3.5. Особа, відповідальна за електрогосподарство підприємства, зобов’язана забезпечити інструктаж електротехнічних працівників з питань вибухобезпеки відповідно до спеціальних інструкцій, залежно від специфіки робіт, узгоджених з органами Держнаглядохоронпраці України.
7.3.6. Програми навчання працівників, що виконують роботи, до яких висуваються додаткові вимоги, слід узгоджувати з органами Держнаглядохоронпраці України.
7.3.7. В разі проведення будь-якого виду робіт в електроустановках вибухонебезпечних зон мають виконуватися вимоги відповідних розділів цих Правил в тій частині організаційних і технічних заходів, в якій йдеться про убезпечення працівників під час робіт.
7.3.8. На вибухозахищене електрообладнання слід завеcти паспорти індивідуальної експлуатації, в яких поряд з паспортними даними слід зазначати обсяги ремонтів, результати профілактичних випробувань і заміри параметрів вибухозахисту (ширина і довжина щілини, значення надмірного тиску та ін.), зафіксовані аварії і дефекти, що мали місце в процесі експлуатації. Експлуатаційний паспорт затверджує особа, відповідальна за електрогосподарство підприємства.
7.3.9. Електромагнітні розчіплювачі автоматичних вимикачів і теплові розчіплювачі (реле) магнітних пускачів і автоматичних вимикачів, пристрої захисного вимкнення мають перевірятися на спрацювання під час введення обладнання в експлуатацію і, періодично, – в терміни, встановлені ПТЕ електроустановок споживачів, а також – у випадках неправильної їх дії або відмови.
7.3.10. Плавкі вставки запобіжників перевіряються під час планових ремонтів на відповідність їх номінальним параметрам захищуваного електрообладнання.
Експлуатація плавких вставок з тріщинами, витіканням наповнювача та іншими дефектами забороняється.
Результати перевірки номінальних параметрів і відомості про заміну плавких вставок записуються в оперативний журнал або в експлуатаційний паспорт.
7.3.11. В електроустановках напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю під час капітальних ремонтів і міжремонтних випробувань, але не менше 1 разу на 2 роки, слід вимірювати повний опір петлі фаза-нуль електроприймачів, що належать до даної електроустановки і приєднані до кожної збірки, шафи тощо. В цьому разі, з метою забезпечення автоматичного відключення аварійної дільниці, повний опір петлі має бути таким, щоб під час замикання на корпус або на нульовий захисний провідник виникав струм КЗ, який перевищував би, не менш ніж у чотири рази, нормальний струм плавкої вставки найближчого запобіжника і, не менш ніж в шість разів – струм розчіплювача автоматичного вимикача, що має зворотнозалежну від струму характеристику.
У випадках захисту мереж автоматичними вимикачами, що мають тільки електромагнітний розчіплювач (відсічку), провідність вказаних провідників має забезпечувати струм не нижче уставки струму миттєвого спрацювання, помноженого на коефіцієнт, що враховує розкид (за заводськими даними), і на коефіцієнт запасу 1,1.
За відсутності заводських даних для автоматичних вимикачів з номінальним струмом до 100 А кратність струму КЗ відносно уставки належить приймати не менше ніж 1,4, а для автоматичних вимикачів з номінальним струмом понад 100 А – не менше 1,25.
В діючих електроустановках, де відсутня спеціальна третя або четверта жила кабелю або проводу, опір петлі фаза-нуль має вимірюватися не менше одного разу на два роки.
Після випадків відмови в роботі засобів захисту електроустановок повинні виконуватись позапланові вимірювання.
7.3.12. В електроустановках напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю в процесі експлуатації періодично, не менше одного разу на місяць, слід перевіряти звукову сигналізацію пристрою постійного контролю ізоляції і цілісності пробивного запобіжника. Стан пробивних запобіжників слід перевіряти також в разі підозри про їх спрацювання.
В мережах постійного струму в процесі експлуатації періодично, але не менше одного разу на місяць, слід перевіряти звукову сигналізацію пристрою контролю ізоляції мережі.
7.3.13. Огляд, перевірка і випробування заземлювального пристрою провадиться в терміни, визначені ПТЕ електроустановок споживачів.
Якщо під час замірювання перехідного опору заземлювального пристрою буде одержане значення, що перевищує проектне, то слід провести ревізію заземлювального пристрою і вжити заходів для приведення його у відповідність з проектом.
7.3.14. В разі вмикання щойно встановленого або перенесеного електрообладнання необхідно вимірювати опір заземлювального пристрою, а в мережах до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю, крім того, – опір петлі фаза-нуль.
7.3.15. Вмикати в роботу вибухозахищене електрообладнання дозволяється тільки в порядку, викладеному в інструкціях заводів-виробників.
7.3.16. Всі електричні машини, апарати, а також інше електрообладнання і електропроводки у вибухонебезпечних зонах мають періодично, залежно від місцевих умов, але не менше одного разу на три місяці, підлягати зовнішньому огляду.
Огляд повинна провадити особа, відповідальна за електрогосподарство підприємства, або призначена ним особа.
Результати огляду фіксуються в оперативному або спеціальному журналі.
Обсяги оглядів регламентуються ПТЕ електроустановок споживачів.
7.3.17. Позачергові огляди електроустановки слід провадити після її автоматичного відключення засобами захисту. В цьому разі слід вжити заходів проти самочинного вмикання установки або вмикання її сторонньою особою.
7.3.18. У вибухонебезпечних зонах забороняється:
– ремонтувати електрообладнання і мережі, що перебувають під напругою;
– експлуатувати електрообладнання в разі несправності захисних заземлень або контактних з’єднань, пошкодження ізоляційних деталей, блокувань кришок апаратів, в прокладках блокування вмикання з видом вибухозахисту «заповнення або продувка оболонки»; відсутності кріпильних елементів, у випадку витікання мастила з оболонки та ін.;
– розкривати оболонку вибухозахищеного електрообладнання, струмовідні частини якого перебувають під напругою;
– вмикати електроустановку, що автоматично відключилася, без з’ясування і усунення причини її відключення;
– навантажувати вибухозахищене електрообладнання, проводи і кабелі вище регламентувальних норм або допускати режими його роботи, не передбачені нормативно-технічною документацією;
– змінювати встановлену інструкцією заводу-виробника комплектність іскробезпечних приладів (пристроїв), змінювати марку і збільшувати довжину проводів і кабелів, якщо ємність або індуктивність у разі цієї заміни будуть перевищувати максимально допустимі значення цих величин для даного іскробезпечного кола;
– залишати відчиненими двері приміщень і тамбурів, що відокремлюють вибухонебезпечні зони (приміщення) від інших вибухонебезпечних зон (приміщень) або невибухонебезпечних приміщень;
– заміняти у вибухозахищених світильниках електричні лампи, що вийшли з ладу, іншими видами ламп або лампами більшої потужності, ніж ті, на які розраховані світильники, фарбувати та наносити матове покриття на світлопропускні елементи (ковпаки);
– вмикати електроустановки без апаратів, що вимикають захищуване електричне коло, у разі ненормальних режимів;
– замінювати захист електрообладнання (теплові розчіплювачі магнітних пускачів і автоматів, запобіжники, електромагнітні розчіплювачі автоматичних вимикачів, пристрої захисного вимикання) іншими видами захистів або захистами з іншими номінальними параметрами, на які дане електрообладнання не розраховане;
– залишати в роботі електрообладнання з висотою шару мастила і кварцевого піску, нижчою від встановленої;
– залишати в роботі електрообладнання з видом вибухозахисту «заповнення або продувка оболонки під надмірним тиском» з тиском, нижчим від зазначеного в точках контролю цього тиску в інструкції з монтажу і експлуатації;
– експлуатувати кабелі з зовнішніми пошкодженнями оболонки і сталевих труб електропроводок.
7.3.19. Забороняється на вибухозахищеному електрообладнанні зафарбовувати паспортні таблички. Необхідно періодично оновлювати пофарбування знаків вибухозахисту і попереджувальних написів.
Колір їх забарвлення має відрізнятися від кольору забарвлення електрообладнання.
7.3.20. Періодичність профілактичних випробувань вибухозахищеного електрообладнання встановлюється особою, відповідальною за електрогосподарство підприємства, з урахуванням місцевих умов і має виконуватися не рідше, ніж вказано у відповідних розділах ПТЕ електроустановок споживачів для електрообладнання загального призначення.
Випробування проводяться у відповідності з вимогами і нормами, вказаними в цих Правилах і в інструкціях заводів-виробників.
7.3.21. Електричні випробування у вибухонебезпечних зонах дозволяється проводити тільки вибухозахищеними приладами, призначеними для відповідних вибухонебезпечних середовищ, а також приладами, на які є висновки організації, що провадить випробування.
Дозволяється провадити випробування безпосередньо у вибухонебезпечних зонах приладами загального призначення за відсутності вибухонебезпечних сумішей або вмісту їх в межах встановлених норм і унеможливленні утворення вибухонебезпечних сумішей під час проведення випробувань, та при наявності письмового дозволу на вогневі роботи.
Дозволяється випробовувати вибухозахищене електрообладнання, крім електрообладнання з видами вибухозахисту “іскробезпечне електричне коло” і “підвищена надійність проти вибуху” (по ПВВРЕ) або з вибухозахистом виду “є” (за ГОСТ 22782.7-81), приладами загального призначення, встановленими в розподільчих пристроях, розташованих в приміщеннях без підвищеної небезпеки, за відсутності письмового дозволу на вогневі роботи і за умови, що всі вузли електрообладнання, які утворюють вибухозахист, зібрані.
7.3.22. На електроустановки, розташовані у вибухонебезпечних зонах класів В-II і В-II А, поширюються також вимоги, викладені в пунктах 7.3.23. – 7.3.28 цих Правил.
7.3.23. Розподільчі пристрої, підстанції, трансформаторні пункти та інші приміщення електричних установок слід очищати від пилу і волокон в терміни, обумовлені місцевими умовами, але не менше 2 разів на рік.
7.3.24. Внутрішні і зовнішні поверхні електрообладнання і електропроводок слід очищати від пилу і волокон з регулярністю, залежною від місцевих умов. Особливу увагу належить звертати на запобігання накопиченню пилу і волокон на нагрітих поверхнях.
7.3.25. Очищувати електрообладнання і електропроводки від пилу і волокон належить шляхом відсмоктування. Допускається очищення стисненим повітрям за допомогою шланга з гумовим наконечником за наявності пересувної пиловідсмоктувальної установки, складеної з вибухозахищеного вентилятора і фільтра на напірній стороні вентилятора.
Всмоктувальну сторону вентилятора слід виконувати у вигляді сховища, котре кріпиться під обладнанням, що очищається.
7.3.26. Пил і волокна всередині електрообладнання слід прибирати в терміни, вказані в місцевих інструкціях, але не менше:
– двох разів на рік – для електричних машин з частинами, що нормально іскрять, (машини постійного струму, колекторні тощо);
– один раз на три місяці – для електрообладнання, встановленого на механізмах, що зазнають в процесі експлуатації трясіння, вібрації тощо;
– один раз на рік – для іншого електрообладнання.
7.3.27. Освітлювальна арматура (скляні ковпаки, рефлектори, металеві частини та ін.) і лампи всіх видів освітлення слід очищати в терміни, обумовлені місцевими інструкціями, але не менше:
– чотирьох разів в місяць – в приміщеннях із значними виробничими виділеннями пилу або волокон;
– двох разів на місяць – в приміщеннях з незначними виробничими виділеннями пилу або волокон;
– двох разів на рік – в разі зовнішнього установлення.
7.3.28. Систему припливно-витяжної вентиляції слід вмикати раніше, ніж електрообладнання, а вимикати – після його відключення і вона повинна мати блокіровку, яка не допускає вмикання електрообладнання в разі, якщо вентилятор зупинено.
7.3.29. Для кожного вибухонебезпечного об’єкту службою, яка відповідальна за електрогосподарство підприємства, розробляється план ліквідації аварій, у якому, з врахуванням специфічних умов, передбачаються оперативні дії працівників щодо ліквідації аварійних ситуацій, а в разі їх виникнення – з локалізації, максимального зниження тяжкості наслідків.
7.3.30. До ремонту вибухозахищеного електрообладнання допускаються особи, які пройшли, одночасно з перевіркою знань ПТЕ електроустановок споживачів і цих Правил, також перевірку знань інструкцій заводів-виробників, державних стандартів на вибухозахищене електрообладнання, РД 16.407-87 “Ремонт взрывозащищенного и рудничного электрооборудования” 1987, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР та Мінелектротехпромом СРСР, про що робиться відповідний запис в посвідченні про перевірку знань.
7.3.31. Розбирання і збирання електрообладнання проводиться в тій послідовності, яку вказано в заводській інструкції з монтажу та експлуатації цього обладнання.
Кабелі живлення, від’єднані на час зняття електродвигунів у ремонт, слід захищати від механічних пошкоджень. Під час розбирання вибухонепроникних оболонок електрообладнання не допускається наявність вогню, забороняється палити, має використовуватися інструмент, що виключає утворення іскор.
7.3.32. В разі проведення ремонтних робіт в умовах тісноти, можливій загазованості, в тому числі – всередині технологічних апаратів, освітлення, як правило, слід забезпечувати за допомогою переносних вибухозахищених акумуляторних світильників у відповідному до середовища виконанні або переносних світильників у вибухобезпечному виконанні, що відповідають вимогам ПВЕ.
7.3.33. Технологічні установки і виробництва слід обладнувати стаціонарною електромережею для підключення зварювального та іншого електрообладнання.
7.3.34. Для підключення зварювальних апаратів слід застосовувати комутаційні ящики (шафи).
7.3.35. Мережу для підключення зварювальних апаратів нормально слід знеструмити.
Подавання напруги в цю мережу і підключення зварювального устаткування допускається за наявності дозволу на проведення вогневих робіт.
7.3.36. Пристрої для підключення пересувного і переносного електрообладнання слід розташовувати поза вибухонебезпечними зонами. Рівень вибухозахисту такого електрообладнання має відповідати класові вибухонебезпечної зони.

7.4. Електроустановки в пожежонебезпечних зонах

7.4.1. Вимоги поширюються на електроустановки, що розміщуються в пожежонебезпечних зонах всередині і зовні приміщень. Вибір і встановлення електрообладнання слід виконувати у відповідності до вимог глави 7.4 ПВЕ.
7.4.2. До експлуатації в пожежонебезпечних зонах допускається електрообладнання, що відповідає вимогам глави 7.4 ПВЕ з урахуванням показників пожежовибухонебезпеки матеріалів (рідин, пилу, волокон).
7.4.3. В разі проведення будь-якого виду роботи в пожежонебезпечних зонах слід виконувати вимоги відповідних розділів цих Правил в частині організаційних та технічних заходів, що забезпечують безпеку робіт.
7.4.4. Мінімально допустимі по ПВЕ ступені захисту оболонок електрообладнання згідно з ГОСТ 14254-80* приведені в таблицях 7.4.1, 7.4.2 і 7.4.3 ПВЕ.
7.4.5. Електрообладнання з частинами, що іскрять під час нормальної роботи або нагріваються понад небезпечні температури (тобто є імовірними джерелами займання) рекомендується встановлювати поза межами пожежонебезпечних зон.
7.4.6. Для забезпечення ступеня захисту оболонок електрообладнання від проникнення пилу на рівні IР54, кришки, інші знімні частини оболонки і місця вводу кабелів слід ущільнювати за допомогою еластичних (гумових) прокладок, ущільнювальних кілець, сальників тощо.
7.4.7. Відкриті частини електричних машин, які нормально іскрять (наприклад, контактні кільця), слід розташовувати на відстані не менше 1 м від місць розміщення горючих матеріалів, або відокремлювати від них екраном з негорючого матеріалу.
7.4.8. Переносні електричні ручні машини (електрифікований інструмент), які застосовуються в пожежонебезпечних зонах, повинні мати ступінь захисту оболонок не менше IР44.
7.4.9. Електроустановки в пожежонебезпечних зонах будь-яких класів в разі необхідності повинні мати апарати, що відключають частково або повністю технологічне і сантехнічне устаткування у випадках аварій і пожеж. Обсяг відключення визначається технологами і сантехніками проектної організації і спеціалістами служб охорони праці, з урахуванням особливостей технологічного процесу.
7.4.10. При використанні електронагрівальних приладів їх робочі частини, які нагріваються, слід захищати від контакту з горючими речовинами, а самі прилади встановлювати на поверхні із негорючих матеріалів і відділяти від горючих речовин екранами.
7.4.11. В пожежонебезпечних зонах будівель (приміщень) архівів, книгосховищ, музеїв, галерей штепсельні розетки для підключення пилососів повинні мати конструкцію, яка унеможливлює підключення електронагрівальних приладів.
7.4.12. В пожежонебезпечних зонах всіх класів рекомендується використовувати силові і освітлювальні розподільчі пункти, що мають ступінь захисту оболонок IР54.
7.4.13. За необхідності розміщення трансформаторних і перетворювальних підстанцій в пожежонебезпечних зонах, їх встановлення слід виконувати відповідно до вимог глави 7.4 ПВЕ, а також глави 4.2 ПВЕ (в тій частині, в якій вони не змінені главою 7.4 ПВЕ).
7.4.14. Електрообладнання вантажопідіймальних механізмів (кранів, талів тощо), котрі перебувають в пожежонебезпечних зонах і зв’язані з технологічним процесом, повинне мати ступінь захисту оболонок згідно з таблицями 7.4.1, 7.4.2 ПВЕ (як для пересувних механізмів).
7.4.15. В пожежонебезпечних зонах слід використовувати світильники, що мають ступінь захисту не менший, ніж зазначений в таблиці 7.4.3 ПВЕ.
7.4.16. Світильники з лампами розжарювання не повинні мати відбивачів і розсіювачів з горючих матеріалів.
7.4.17. В разі встановлення світильників, що не мають штепсельних роз’ємів, на металевих кронштейнах (стійках) заземлення кронштейна слід забезпечувати жорстким кріпленням до нього заземленого металевого корпуса. В свою чергу, заземлення корпуса світильника слід виконати за допомогою перемички між заземлювальним і нульовим затискачами всередині ввідного пристрою світильника.
7.4.18. Складські приміщення з пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, які замикаються, повинні мати апарати для відключення іззовні силових і освітлювальних мереж незалежно від наявності апаратів для відключення всередині приміщень.
7.4.19. В пожежонебезпечних зонах будь-якого класу складських приміщень забороняється застосування електронагрівальних приладів.
7.4.20. В пожежонебезпечних зонах всіх класів крім захисту від струмів КЗ провідники освітлювальних мереж слід захищати від перевантажень. Крім того, від перевантажень слід захищати силові мережі, які прокладаються в пожежонебезпечних зонах складських приміщень, і в інших випадках, якщо перевантаження може виникнути за умовами технологічного процесу.
7.4.21. В мережах з глухозаземленою нейтраллю в пожежонебезпечних зонах всіх класів для захисту від струмів КЗ слід забезпечувати кратність струмів однофазних КЗ в кінці лінії згідно з пунктом 1.7.79 ПВЕ.
7.4.22. В пожежонебезпечних зонах будь-якого класу кабелі і проводи повинні мати покриття і оболонку з матеріалів, що не розповсюджують горіння.
7.4.23. В пожежонебезпечних зонах всіх класів заземлення електрообладнання і вирівнювання потенціалів слід здійснювати відповідно до глави 1.7 ПВЕ як для приміщень з нормальним середовищем.

7.5. Електроустановки випробувальних станцій і лабораторій

7.5.1. Ці вимоги поширюються на електричні установки випробувальних станцій, електровимірювальних лабораторій і лабораторій підприємств, науково-дослідних організацій, в тому числі і навчальних лабораторій, з електроустановками понад 1000 В.
7.5.2. Випробувальні електроустановки повинні задовольняти вимоги ПВЕ.
Обслуговування випробувальних установок провадиться спеціально підготовленими електротехнічними працівниками відповідно до вимог цих Правил.
7.5.3. Випробувальні поля, що призначені для випробувань із застосуванням проточної води, слід забезпечити водостоками. Під час випробувань маслонаповненого обладнання слід влаштувати масловідводи і вжити заходів проти розтікання масла.
7.5.4. На випробувальній станції і в лабораторії повинен бути повний комплект схем випробувальних стендів. Всі елементи повинні мати чітке маркування згідно зі схемами і кресленнями.
7.5.5. Всі зміни в схемах постійних електричних з’єднань випробувальної станції і лабораторії можуть провадитися тільки з дозволу особи, відповідальної за електроустановку, і мають відображуватись на кресленнях і схемах.
7.5.6. Випробувальні поля повинні бути захищені постійними і тимчасовими огородженнями, що унеможливлюють випадкове доторкування до голих або ізольованих струмовідних частин.
7.5.7. Відстані від струмовідних частин випробувального устаткування та об’єктів випробування до заземлених постійних огороджень і частин, а також від стінок мають бути не меншими:
1) для імпульсних напруг:
до 100 кВ – 0,5 м; до 1000 кВ – 2,5 м;
до 150 кВ – 0,75 м; до 1500 кВ – 4,5 м;
до 400 кВ – 1,0 м; до 2000 кВ – 5,0 м;
до 500 кВ – 1,5 м; до 1500 кВ – 6,0 м;
2) для напруг промислової частоти (ефективні значення) і постійного струму:
до 6 кВ – 0,17 м; до 100 кВ – 1,0 м;
до 10 кВ – 0,23 м; до 250 кВ – 1,5 м;
до 20 кВ – 0,3 м; до 400 кВ – 2,5 м;
до 50 кВ – 0,5 м; до 800 кВ – 4,0 м.
Відстань від тимчасових огороджень повинна бути вдвічі більшою вищевказаних величин.
7.5.8. Постійні огородження, відкриті зверху, повинні бути висотою не нижче 1,7 м, а тимчасові огородження (щити, ширми, ізолювальні накладки і огородження – клітки), виготовлені з ізоляційних матеріалів, – не нижче 1,8 м.
В разі проведення випробувань, під час яких допускається перебування людей всередині огородження, двері постійних огороджень випробувальних полів повинні відчинятися назовні або розсуватися.
Замки дверей мають бути такими, що самі замикаються, а двері – відчинятися зсередини без ключа за допомогою рукоятки.
7.5.9. Пульти керування, встановлені у виробничих приміщеннях, слід обгородити. Пульти керування випробувальних станцій і лабораторій допускається не обгороджувати, якщо вони розташовані в окремих приміщеннях або конструкція пульта виключає доступ до його струмовідних частин без повного зняття напруги.
7.5.10. В разі влаштування проходів під пунктами підключення їх струмовідні частини слід обгороджувати знизу стаціонарними сітками або під час випробувань – переносними огородженнями.
7.5.11. В разі використання відкрито встановлених кенотронних ламп мають бути передбачені заходи захисту працівників від шкідливого впливу рентгенівського випромінювання металевими екранами товщиною не менше 0,5 мм.
7.5.12. Огородження випробувального поля, установок і стендів повинні мати двері, оснащені блокуванням, сигналізацією і застережними плакатами.
7.5.13. Блокування огородження випробувального поля має задовольняти такі вимоги:
– під час відчинення дверей повинна повністю зніматися напруга з випробувального поля (стенда);
– за відчинених дверей слід унеможливити подання напруги на виробниче поле (стенд).
7.5.14. Подання напруги на випробувальне поле слід супроводжувати звуковим або світловим сигналом.
7.5.15. Під час випробувань, що проводяться на випробувальному полі, яке не має зверху огородження, слід передбачити блокування або вжити заходів, що виключають можливість проходження крюка крана над випробувальним полем за імовірності електричного перекриття з випробувального поля на крюк.
7.5.16. На випробувальному стенді слід передбачити можливість відключення всіх джерел живлення загальним комутаційним апаратом. Особливу увагу слід звернути на можливість зворотної трансформації напруги.
7.5.17. Трансформатори для випробування електричної міцності ізоляції слід забезпечувати автоматичними вимикачами для зняття напруги в разі пробиття ізоляції і високоомним опором для обмежування струму КЗ.
7.5.18. Для убезпечення слід керуватись підвищеними нормами освітлення:
– шкали вимірювальних приладів – 150 лк;
– комутаційна апаратура – 100 лк;
– випробуваний об’єкт – 50 лк;
– на випробній станції і в лабораторії слід передбачити аварійне освітлення.
7.5.19. Біля дверей випробувальних полів встановлюються ліхтарі світлового сигналу і застережні плакати.
7.5.20. Пульт керування випробувальної станції має бути розміщений таким чином, щоб випробувальне поле знаходилось в зоні прямої видимості особи, що проводить випробування.
Якщо у виробничих установках цю вимогу виконати не вдається, має бути передбачений телефонний зв’язок і попереджувальна звукова сигналізація.
7.5.21. Пульти керування випробувальних станцій і лабораторій слід забезпечувати сигнальними лампами, ввімкненими в коло:
– апаратів, які подають напругу на пункти керування;
– блокування дверей огороджень випробувальних полів.
7.5.22. Металеві корпуси всього устаткування слід заземлювати. Якщо за умовами випробувань прилад або об’єкт випробування заземленню не підлягає, то його слід огородити.
7.5.23. Випробувальні установки, призначені для випробування засобів з великою ємністю, а також їх елементи (кабелі, конденсатори) слід забезпечувати пристроями для зняття залишкового заряду.
7.5.24. В схемах імпульсних генераторів напруги і струму, каскадних генераторів постійного струму слід передбачати пристрої автоматичного заземлювання всіх видів під час зняття напруги.
7.5.25. Розставлення і зняття переносних огороджень проводяться тільки за розпорядженням керівника робіт.
Збирання схеми слід проводити тільки за умови повного зняття напруги з пунктів підключення.
7.5.26. Перед початком випробувань керівник робіт зобов’язаний перевірити:
– правильність зібрання схеми;
– наявність і надійність заземлень всіх елементів схеми;
– наявність захисних засобів;
– дію сигналів і блокувань;
– відсутність людей на випробувальному полі, якщо їх присутності не передбачено програмою випробувань.
Присутність працівників на випробувальному полі допускається тільки за умови особистого нагляду керівника робіт за їх діями.
7.5.27. Перед подачею випробувальної напруги на випробувальне поле оператор повинен подати попереджувальний звуковий або світловий сигнал і оголосити усно: “Подаю напругу” та пересвідчитись, що його почули.
7.5.28. Проведення випробувань в разі несправного блокування або сигналізації забороняється. Дозволяється керівникові робіт закінчити розпочате випробування, якщо несправність блокування не становить небезпеки для працівників.
7.5.29. Переносні кабелі і проводи, що застосовуються для приєднання обладнання та виробів, які випробовуються, і складання тимчасових схем, повинні підлягати періодичному зовнішньому огляду і за необхідності випробовуватись з періодичністю, передбаченою Інструкцією. Проводи і кабелі, що використовуються, слід забезпечити наконечниками.
7.5.30. Працівники випробувальної станції, лабораторії повинні знати місцезнаходження вимикача (рубильника, кнопки) аварійного зняття напруги зі всієї випробувальної станції і кожного стенду.
7.5.31. В колі живлення випробувальних електроустановок повинно бути не менше двох розривів, в тому числі один видимий.
Високовольтний вивід випробувального трансформатора в разі збирання випробувальної схеми слід заземлити включенням заземлювальних ножів в стаціонарних установках або встановленням гнучкого заземлювального провідника за допомогою штанги в тимчасових схемах.
7.5.32. Роботи на випробувальній станції, в лабораторії, на переносних випробувальних установках провадяться:
– в порядку масових контрольних випробувань за типовими програмами;
– за розпорядженням начальника випробувальної станції, лабораторії – з записом в журналі;
– за нарядами в діючих електроустановках;
– в порядку виконання наукових досліджень (за спеціальною програмою);
– в порядку виконання навчальної роботи.
7.5.33. Список робіт, які провадяться за типовими програмами, програми і посадові інструкції затверджуються керівником підприємства, навчальні роботи – керівництвом кафедри або предметною комісією.
7.5.34. Працівникам, які провадять випробування, забороняється залишати робоче місце до закінчення випробувань без дозволу керівника робіт, в тому числі і викладача.
7.5.35. Знаходження сторонніх осіб на території випробувальної станції, лабораторії допускається тільки з дозволу особи, відповідальної за електроустановку, і під наглядом особи, яка має кваліфікаційну групу III.
7.5.36. Особи, що навчаються і проводять роботи в навчальних лабораторіях з подачею напруги понад 1000 В, мають допускатися до роботи тільки після проведення інструктажу з особистим розписом в журналі інструктажу з охорони праці.
7.5.37. Кількість осіб, що навчаються, які одночасно виконують роботи під керівництвом викладача в навчальних лабораторіях з використанням напруги понад 1000 В, має бути не більше 8 чоловік на кожного викладача.
Вимірювання діелектричних втрат в ізоляції та роботи з високовольтним осцилографом і мостами слід провадити з дотриманням заходів безпеки, що передбачені заводською інструкцією.
7.5.38. Всі електричні та механічні випробування електроустаткування і апаратів (електричні машини, трансформатори, ізолятори, кабелі тощо) слід проводити згідно з інструкцією, яка передбачає заходи з захисту працівників від ураження електричним струмом та інших виробничих небезпек.
7.5.39. Приєднування на клемах машин, що випробовуються, слід провадити після їх повного відключення і зупинки.
7.5.40. Місце постійного перебування оператора випробувальної установки повинне мати ізолювальну основу або бути забезпеченим ізолювальною підставкою.

7.6. Проведення випробувань обладнання. Вимірювання

Проведення випробувань з подачею підвищеної напруги від стороннього
джерела струму
7.6.1. Забороняється проведення електричних випробувань обладнання і електричних вимірювань випробувальними електроустановками і електротехнічними лабораторіями, які не мають відповідного дозволу.
7.6.2. Випробування провадяться бригадами у складі не менше двох працівників, з яких керівник робіт повинен мати групу IV, а інші – групу III.
Проведення випробувань можуть виконувати тільки працівники, які пройшли спеціальну підготовку і перевірку знань схем випробувань і правил в обсязі даного розділу та мають практичний досвід проведення випробувань в умовах діючих електроустановок, одержаний в період стажування тривалістю не менше 1 місяця під контролем досвідченого працівника з групою III. Вказана перевірка провадиться одночасно з загальною перевіркою знань цих Правил безпеки в ті ж терміни і тією ж комісією з включенням до її складу спеціаліста з випробування устаткування, який має V групу з електробезпеки, під час перевірки знань працівників, які проводять випробування в електроустановках напругою понад 1000 В, і групу IV – під час перевірки знань працівників, які проводять випробування в електроустановках напругою до 1000 В, про що робиться відповідний запис в посвідченні і в журналі.
Працівники підприємств міністерств і відомств, які мають свої галузеві Правила безпеки під час експлуатації електроустановок, що проводять випробування електроустановок споживачів, повинні проходити перевірку знань цих Правил.
7.6.3. Випробування в електроустановках напругою понад 1000 В провадиться за нарядом. Випробування електродвигунів напругою понад 1000 В, від яких від’єднані кабелі живлення і кінці їх заземлені, можуть виконуватись за розпорядженням.
7.6.4. Допуск за нарядом, що виданий на проведення випробувань, або на проведення, крім випробувань, підготовчих і ремонтних робіт, може бути проведений тільки після виводу з робочих місць інших бригад, які працюють на обладнанні, що підлягає випробуванню, і здачі ними нарядів.
7.6.5. У склад бригади, що провадить випробування, можуть бути включені ремонтні працівники з групою II– для виконання підготовчих робіт, для охорони устаткування, що випробовується, а також для виконання роз’єднання і з’єднання шин.
До початку випробувань керівник робіт має проінструктувати цих працівників про заходи безпеки, необхідні під час проведення випробувань.
В склад бригади, яка виконує ремонт або монтаж устаткування, в свою чергу можуть бути включені працівники налагоджувальних організацій або електролабораторій для проведення необхідних випробувань.
У цьому разі відповідальність за безпеку проведення випробувань покладається на керівника робіт, чи за його вказівкою на старшого з працівників лабораторії або налагоджувальної організації з групою IV.
У цьому випадку про керівника проведення випробувань в процесі монтажу або ремонту робиться відповідна позначка в наряді в рядку “Доручається”.
Вказівки цих осіб обов’язкові для всіх членів бригади.
7.6.6. Оформлення роботи нарядом, зняття напруги, вивішування плакатів, огородження робочого місця, перевірка відсутності напруги, встановлення заземлення, допуск до робіт тощо здійснюються згідно з цими Правилами.
7.6.7. Одночасне виконання випробувань та ремонтних робіт різними бригадами в межах одного приєднання не допускається.
7.6.8. Масові випробування ізоляційних матеріалів і виробів (засобів захисту, різних ізоляційних деталей тощо), що проводяться поза електроустановкою напругою понад 1000 В з використанням стендів, у яких струмовідні частини закриті суцільними або сітчастими огородженнями, а двері забезпечені блокуванням, може виконувати особа з групою IV одноосібно в порядку поточної експлуатації.
Блокування повинне забезпечувати повне зняття напруги під час відкривання дверей і унеможливлювати її подання на стенд за умови, що двері відчинені.
7.6.9. Під час збирання випробувальної схеми передусім виконуються захисне і робоче заземлення випробувальної установки і, якщо вимагається – захисне заземлення корпусу обладнання, що випробовується.
Проведення випробувань пересувною установкою із заземленням її корпусу тільки за допомогою робочої схеми забороняється. Корпус пересувної випробувальної установки має бути заземлений окремим заземлювальним провідником з гнучкого мідного проводу перерізом не менше 10 мм2.
Перед випробуванням необхідно перевірити надійність заземлення корпусу.
Перед приєднанням випробувальної установки до мережі 380/220 В вивід високої напруги установки має бути заземлений.
Переріз мідного проводу, що використовується в випробувальних схемах для заземлення, повинен бути не менше 4 мм2.
Зібрання кола випробування обладнання проводить працівник бригади, яка проводить випробування.
Перед початком випробувань правильність зібрання кола та надійність робочих і захисних заземлень перевіряє виконавець робіт.
7.6.10. Встановлені в електроустановці переносні заземлення, які перешкоджають проведенню випробувань, можуть бути зняті і знову встановлені тільки за вказівкою особи, яка керує випробуванням, після заземлення виводу високої напруги випробувальної установки.
7.6.11. Місце випробувань, а також з’єднувальні проводи, які під час випробування перебувають під випробувальною напругою, огороджуються, і біля місця випробування має перебувати наглядач.
Обов’язки наглядача може виконувати особа, яка проводить приєднання вимірювальної схеми до випробувального обладнання.
Обгороджування виконується працівниками бригади, яка проводить випробування. Як огородження, можуть використовуватися щити, бар’єри, канати з підвішеними на них плакатами “Випробування. Небезпечно для життя!” або світловими табло з таким самим написом.
7.6.12. В разі розміщення з’єднувальних проводів, що перебувають під випробувальною напругою, поза приміщенням електроустановки напругою понад 1000 В, в коридорах, на сходах, в проходах, на території, поряд з огородженням виставляється охорона з одного або кількох проінструктованих і введених в наряд осіб з групою II – для попередження про небезпечність наближення або проникнення за огородження.
Обладнання, що охороняється, вважається таким, що перебуває під напругою.
Керівник робіт повинен переконатися в тому, що особи, виставлені для охорони, перебувають на своїх місцях і їм повідомлено про початок випробувань.
Залишити свої місця ці особи можуть тільки з дозволу керівника робіт.
7.6.13. В разі розміщення випробувальної установки і устаткування, що випробовується, в різних приміщеннях чи на різних дільницях РУ дозволяється перебування членів бригади з групою III, які ведуть спостереження за станом ізоляції, окремо від виконавця робіт.
Ці члени бригади перед початком випробувань повинні отримати необхідний інструктаж від керівника робіт і розташуватися поза огородженням.
7.6.14. В разі випробувань кабельної лінії, якщо протилежний кінець її розміщений в замкненій камері (відсіку) КРУ чи в приміщенні, на дверях або огородженні має бути вивішений плакат “Випробування. Небезпечно для життя!”. Якщо ці двері і огородження не зачинені на запірний пристрій чи випробуванню підлягає лінія, що ремонтується, з розібраними на трасі кінцями (жилами) кабелю, то, крім вивішування плакатів на дверях, огородженнях і біля розібраних кінців кабелю, слід також виставити охорону з включених до складу бригади працівників з групою II.
7.6.15. Приєднання випробувальної установки до мережі напругою 380/220 В слід проводити через комутаційний апарат з видимим розривом кола або через штепсельну вилку, розміщені на місці керування установкою.
7.6.16. Комутаційний апарат слід обладнати стопорним пристроєм або між рухомими і нерухомими контактами апарату встановити ізолювальну накладку.
Провід або кабель, який використовується для живлення випробувальної станції від мережі напругою 380/220 В, має бути захищений встановленими в цій мережі запобіжниками або автоматичними вимикачами. Підключати до мережі пересувну випробувальну установку мають представники організації, яка експлуатує цю мережу.
7.6.17. Приєднувати з’єднувальний провід до фази, полюса випробувального обладнання або до жили кабелю і від’єднувати його дозволяється за вказівкою особи, що керує випробуванням, і тільки після її заземлення, яке може бути виконане вмиканням заземлювальних ножів або встановленням переносних заземлень, в тому числі спеціальних лабораторних, що мають ізолювальні ручки.
7.6.18. Перед подачею випробувальної напруги керівник робіт зобов’язаний:
– перевірити правильність збирання схеми і надійність робочих та захисних заземлень;
– перевірити, чи всі члени бригади і працівники, призначені для охорони, перебувають на вказаних їм місцях, чи виведені сторонні люди і чи можна подавати випробувальну напругу на устаткування;
– попередити бригаду про подання напруги словами «Подаю напругу» і, упевнившись, що попередження почуте всіма членами бригади, зняти заземлення з виводу випробувальної установки і подати на неї напругу 380/220 В.
7.6.19. З моменту зняття заземлення з виводу установки вся випробувальна установка, обладнання, що випробовується, і з’єднувальні проводи вважається під напругою і проводити будь-які перез’єднання у випробувальній схемі і на випробувальному обладнанні забороняється.
7.6.20. Забороняється з моменту подання напруги на випробувальну установку заходити до неї і виходити з неї, знаходитись на випробувальному обладнанні, а також доторкуватися до корпусу випробувальної установки, стоячи на землі.
7.6.21. Після закінчення випробувань керівник робіт має знизити напругу випробувальної установки до нуля, відключити її від мережі 380/220 В, заземлити вивід установки і повідомити про це бригаді словами «Напруга знята».
Тільки після цього можна виконувати перез’єднання проводів або в разі повного закінчення випробування, від’єднати їх від випробувальної установки і знімати огородження.
7.6.22. До випробування ізоляції КЛ і ПЛ, а також після нього необхідно розрядити кабель і лінію на землю через додатковий опір, встановити заземлення та упевнитися в повній відсутності заряду. Тільки після цього дозволяється зняти плакати.
7.6.23. Особа, що проводить розрядку, має користуватися діелектричними рукавичками, захисними окулярами і стояти на ізолювальній основі.
7.6.24. Встановлення і зняття заземлення заземлювальною штангою на високовольтний вивід випробувальної установки, приєднання та від’єднання проводів від цієї установки до випробувального устаткування слід проводити в діелектричних рукавичках однією і тією самою особою.
Під час випробувань і в разі перез’єднання незаземлених частин випробувального обладнання вони вважаються такими, що перебувають під напругою.
7.6.25. На робочому місці оператора виконується роздільна світлова сигналізація про ввімкнення напруги до і понад 1000 В.
7.6.26. Під час використання пересувної або стаціонарної випробувальної установки мають бути виконані такі умови:
– випробувальна установка має бути розділена на два відділи, в одному відділі розміщується апаратура напругою до 1000 В і знаходиться оператор, що керує установкою, в другому – все устаткування та струмовідні частини напругою понад 1000 В;
– пристрій установки напругою понад 1000 В має бути цілком відгороджений від місць, до яких можливе доторкування;
– двері у відділ установки з устаткуванням напругою понад 1000 В повинні мати електричне блокування, що забезпечує зняття напруги понад 1000 В під час відкривання дверей і світлову сигналізацію, яка діє, коли вивід високої напруги перебуває під напругою.
7.6.27. Вимірювання мегомметром дозволяється виконувати навченим цьому електротехнічним працівникам.
В установках напругою понад 1000 В вимірювання проводять за нарядом дві особи, одна з яких повинна мати групу IV.
В установках напругою до 1000 В вимірювання виконують за розпорядженням дві особи, одна з яких повинна мати групу ІІІ.
7.6.28. Вимірювання опору ізоляції мегомметром здійснюється на відключених струмовідних частинах, з яких знято заряд шляхом їх попереднього заземлення.
Заземлення зі струмовідних частин слід знімати тільки після підключення мегомметра.
7.6.29. Під час вимірювання мегомметром опору ізоляції струмовідних частин з’єднувальні проводи слід приєднувати до них за допомогою ізолювальних утримувачів (штанг). В електроустановках понад 1000 В, крім того, необхідно користуватися діелектричними рукавичками.
7.6.30. Випробування ізоляції лінії, до якої напруга може бути підключена з двох боків, дозволяється виконувати тільки в тому разі, якщо від відповідальної особи електроустановки, що приєднана до другого кінця цієї лінії, отримано повідомлення по телефону або іншим способом (зі зворотною перевіркою) про те, що лінійні роз’єднувачі і вимикач відключені і вивішений плакат «Не вмикати! Працюють люди».
7.6.31. Перед початком випробувань необхідно упевнитися у відсутності працівників на тій частині електроустановки, до якої приєднаний випробувальний прилад, заборонити особам, які знаходяться поблизу нього, торкатися струмовідних частин і, якщо потрібно, виставити охорону.
7.6.32. Для контролю стану ізоляції електричних машин згідно з методичними вказівками або програмами вимірювання мегомметром в разі зупиненого або такого, що обертається, ротора, але в тому разі, якщо машина не збуджена, вимірювання можуть проводитися оперативними працівниками в порядку поточної експлуатації або працівниками електролабораторії за розпорядженням.
Під наглядом оперативних працівників ці вимірювання можуть виконуватися ремонтними працівниками.
Випробування ізоляції роторів, якорів і кіл збудження може проводити одна особа з групою ІІІ, випробування ізоляції статорів – не менше ніж дві особи, одна з яких повинна мати групу ІV, а друга – групу ІІІ.
7.6.33. Забороняється під час роботи з мегомметром доторкуватися до струмовідних частин, до яких він приєднаний. Після закінчення роботи необхідно зняти зі струмовідних частин залишковий заряд шляхом їх короткочасного заземлення.
7.6.34. Проведення вимірів мегомметром забороняється на одному колі двоколових ліній напругою понад 1000 В в той час, коли друге коло перебуває під напругою; на одноколовій лінії, якщо вона іде паралельно з лінією, яка працює і перебуває під напругою понад 1000 В; під час грози або в разі її наближення.
7.6.35. Дії з приєднання і від’єднання приладів, які спричиняють розрив електричних кіл, які перебувають під напругою до 1000 В, слід виконувати після зняття напруги з цих кіл.
Приєднання і від’єднання приладів, що не потребують розриву електричних кіл, допускається виконувати під напругою з застосуванням електрозахисних засобів.
7.6.36. У тому випадку, коли вимагається вимірювання електричних параметрів пристроїв, що перебувають під напругою до 1000 В, необхідно заземляти металевий корпус переносного приладу і використовувати спеціальні щупи або провідники для з’єднання з ізолювальними ручками.
Результати вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування; опору ізоляції; перевірки повного опору петлі фаза – нуль заносяться в протоколи, форми яких наведені в додатку 7.

Роботи з електровимірювальними кліщами і вимірювальними штангами
7.6.37. Вимірювання електровимірювальними кліщами і вимірювальними штангами в установках напругою понад 1000 В мають проводити дві особи: одна з групою ІV, друга – з групою ІІІ.
Ремонтниками вимірювання проводиться за нарядом, оперативними працівниками – за розпорядженням.
В електроустановках напругою до 1000 В працювати з електровимірювальними кліщами може одна людина, що має групу ІІІ.
7.6.38. Для вимірювань слід застосовувати кліщі з амперметром, що встановлений на їх робочій частині. Використання кліщів з винесеним амперметром не допускається.
Вимірювання в електроустановках напругою понад 1000 В необхідно проводити в діелектричних рукавичках і калошах (або стоячи на ізолювальній основі), в захисних окулярах.
Кліщі необхідно тримати у висячому положенні.
Забороняється нагинатися до амперметра під час відрахунку показників.
Під час проведення вимірювань забороняється торкатися приладів, проводів і вимірювальних трансформаторів.
7.6.39. Вимірювання можна проводити лише на ділянках шин, конструктивне виконання яких, а також відстань між струмовідними частинами різних фаз і між ними та заземленими частинами виключають можливість електричного пробою між фазами або на землю через зменшення ізоляційних відстаней за рахунок робочої частини кліщів.
7.6.40. На кабелях напругою понад 1000 В користуватися для вимірювання електровимірювальними кліщами дозволяється лише в тих випадках, коли жили кабелю ізольовані і відстань між ними не менша 250 мм.
7.6.41. Вимірювання електровимірювальними кліщами на шинах напругою до 1000 В слід виконувати, стоячи на підлозі або на спеціальних підмостках.
7.6.42. Під час вимірювань струмів пофазно з допомогою кліщів в установках напругою до 1000 В у разі горизонтального розташування фаз необхідно перед проведенням вимірювань обгородити кожну фазу ізолювальною прокладкою. Вказані операції проводяться в діелектричних рукавичках.
7.6.43. Підніматися на конструкцію або телескопічну вежу для проведення робіт слід без штанги. Піднімати штангу необхідно за допомогою каната, утримуючи її в вертикальному положенні робочою частиною догори. Застосовувати металеві канати для піднімання штанги забороняється.
Під час піднімання не допускається розгойдувати штангу і вдаряти нею об тверді предмети.
Під час піднімання на незначну висоту дозволяється передавати штанги з рук в руки.
7.6.44. Забороняється проводити роботи з вимірювальними штангами під час грози, туману, дощу або мокрого снігу.
7.6.45. Під час роботи з штангою слід витримувати нормовані відстані від струмовідних частин до працівника.
7.6.46. Вимірювання на опорах ПЛ напругою до 1000 В може проводити одна особа, стоячи на кігтях (лазах) і надійно прикріпившись стропом запобіжного паска до опори.
Забороняється виконувати вимірювання на ПЛ, стоячи на драбині.
7.6.47. Забороняється проведення вимірювань на повітряних лініях з опор, які мають заземлювальні спуски.

7.7. Основні вимоги електробезпеки під час експлуатації мобільних (інвентарних) будівель та споруд

7.7.1. Вимоги, викладені в цьому розділі, поширюються на мобільні (інвентарні) будівлі та споруди контейнерного типу і збірно-розбірні усіх функціональних призначень (виробничі, житлові, складські, допоміжні, що застосовуються для потреб будівництва або в інших галузях промисловості та сільського господарства).
Для запобігання ураженню людей електричним струмом під час використання мобільних (пересувних) побутових вагончиків вимагається неухильне виконання таких вимог:
– електроустановки зазначених будівель повинні задовольняти вимоги ПВЕ, ГОСТ 23274 та інших нормативно-технічних документів;
– розташування і підключення побутових містечок (окремих будівель) слід виконувати згідно з ППР;
– електропостачання і підключення до джерел живлення електроенергією слід виконувати на основі вимог розділу 1.2. ГОСТ 23274 для інвентарних будівель і споруд усіх типів;
– ввідно-розподільчий пристрій електроживлення побутового містечка (ЯРП, СП, ПР) повинен мати вторинне заземлення з опором не більше 30 Ом;
– підключення до ПЛ-0,4 кВ слід виконувати згідно з вимогами розділу 24 ПВЕ;
– стояк вводу в побутову будівлю («гусак») має бути механічно міцним, поворотним, телескопічним для транспортування будівель (вагончиків) і для забезпечення габаритів вводу лінії над проїздами і проходами і не менше 0,5 м від проводів вводу до дахів, на яких має бути виключена можливість перебування людей (пункт 2.1.79 ПВЕ);
– силове електрообладнання має відповідати вимогам розділу 1.3 ГОСТ 23274;
– електричне освітлення має відповідати вимогам розділу 1.4 ГОСТ 23274;
– електропроводки мають відповідати вимогам розділу 1.5 ГОСТ 23274.
7.7.2. Відповідно до пункту 1.7.32 ПВЕ для захисту людей від ураження електричним струмом слід виконувати такі заходи:
– занулення;
– заземлення;
– вирівнювання потенціалів.
Згідно з пунктом 1.6.2. ГОСТ 23274 зануленню підлягають всі металеві неструмовідні частини електрообладнання і електричної мережі створенням безперервного електричного зв’язку з нульовою шиною ввідного пристрою.
Нульова шина ввідного пристрою має бути з’єднана з глухозаземленою нейтраллю джерела живлення.
Металевий зв’язок з нульовою шиною повинні мати також несучі металоконструкції, металева обшивка будівлі і металеві трубопроводи всіх призначень.
7.7.3. Згідно з вимогою пункту 1.6.4 ГОСТ 23274 мобільні будівлі з металевою обшивкою або з використанням металевих підтримувальних конструкцій мають бути укомплектовані стрижнем діаметром від 20 до 40 мм, довжиною 1,2 м з привареним до верхнього кінця сталевим гнучким оцинкованим тросом діаметром не менше 6 мм і довжиною 10 м.
Вільний кінець сталевого троса повинен закінчуватися наконечником для під’єднання до затискача нульового проводу ввідної коробки затискачів (ввідного пристрою).
За відсутності в комплекті інвентарного заземлювача він має бути виготовлений власними силами.
7.7.4. Для підвищення рівня електробезпеки зазначеним інвентарним заземлювачем виконується вирівнювання потенціалів, для чого він має бути заглибленим у ґрунт біля входу в будівлю (вагончик) на глибину до верхнього кінця заземлювача не менше 0,7 м, а гнучкий сталевий трос заземлювача має бути надійно приєднаний до затискача нульового проводу у ввідній коробці затискачів або нульової шини ввідного пристрою.
Опір заземлювача не нормується.
7.7.5. Під час тривалої експлуатації побутових містечок замість використання інвентарних заземлювачів допускається виконувати магістральну мережу заземлення з підключенням її до захисного (вторинного) заземлення ввідно-розподільчого пристрою.
7.7.6. Магістральна мережа заземлення може бути виконана смуговою сталлю поперечним перерізом не менше 48 мм2 або зі сталі круглої діаметром не менше 10 мм (таблиця 1.7.1. ПВЕ).
7.7.7. Підключення будівлі (вагончика) до магістралі заземлення має бути виконане окремим відгалуженням, що є гнучким провідником діаметром не менше 10 мм з наконечником.
7.7.8. З’єднання магістралі заземлення з відгалуженнями повинно забезпечувати надійний контакт і виконуватися зварюванням з довжиною зварного шову не менше шести діаметрів або подвійної ширини зварюваних деталей.
7.7.9. Підключення відгалуження від магістралі заземлення до нульової шини (проводу) вагончика повинно виконуватися надійним болтовим з’єднанням (двома гайками).
7.7.10. Прокладання магістралі заземлення в землі повинно виконуватися на глибині від 0,5 до 0,7м, а відгалуження до вагончика – на глибині не менше 0,3 м.
7.7.11.Магістраль заземлення прокладається на відстані 0,8–1,0 м від входу у вагончик.
7.7.12. Металеві східці підйому в будівлю (вагончик) мають бути обладнані відкидною ізолювальною площадкою (підставкою), металеві поручні мають бути поміщені в гумовий шланг або обрамовані ізолювальними (дерев’яними) планками і пофарбовані.
7.7.13. Перед введенням мобільних будівель та споруд в експлуатацію (вперше та після передислокації), а також після проведення ремонтних робіт, електроустановки вище вказаних споруд повинні проходити технічне опосвідчення і випробування в обсязі, що передбачається главою1.8 ПВЕ та главою Е2.13 ПТЕ електроустановок споживачів.