4.СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
4.1 Модернізація
Вимикач високовольтний троьхполюсний ВПМ-10 працює з високими напругами та температурами, що в свою чергу створює високу небезпеку для обслуговуючого персоналу. Проведення вдосконалення шляхом вмонтування термопари в камеру погашення дуги дасть змогу персоналу який обслуговує електроустановки, контролювати та слідкувати за значеннями температури, при розмиканні контактів, що дасть можливість прослідкувати за рівнем мастила, оскільки віконце для спостережень може бути в конденсаті,що унеможливлює відслідковування рівня мастила. Таке вдосконалення знизить рівень небезпеки, тому, що працівник матиме можливість більш точно контролювати рівень мастила і робити це з більшої відстані. В результаті проведених робіт сам прилад буде більш захищеним, бо уникнемо пошкодження (плавлення) при недостатній кількості мастила.
Термопари як вимірювальні перетворювачі повинні мати:
стабільність часових і температурних термоелектричних характеристик, що забезпечують точність і надійність результатів вимірювання і виключають необхідність частих переградуювань;
відтворюваність термоелектричної характеристики, забезпечуючи можливість стандартизації її градуювальної характеристики, отже, є обов'язковою умовою взаємозамінності термопар;
чутливість, яка характеризується величиною відношення , тобто ставленням приросту термо-ерс до відповідного підвищення температури Чим більша зазначена величина, тим менш чутливі і більше надійні в експлуатаційних умовах, вторинні прилади можна використовувати для роботи в комплекті з термопарою;
механічною міцністю термоелектродів;
термоелектричною однорідністю кожного з термоелектродів, що забезпечує незалежність термо-ерс термопари від розподілу температури по довжині її термоелектродів;
простою технологією виготовлення термоелектродного матеріалу, що полегшує отримання однакових за своїми властивостями взаємопов’язаних термоелектродних матеріалів при різних плавках.
Для вимірювання температури в межах від -200 до 2500 ° С у виробничих умовах застосовуються стандартні технічні термопари з металевими термоелектродами, передбачені стандартами і іншими нормативними документами.
В нашому випадку було використано термопару типу ТХА з діапазоном робочих температур -200°С – 1300°С.
4.2 Методика повірки та випробування
Перевірка регулюємих характеристик повинна проводитися наступними методами:
1. Перевірка вертикальності підвіски вимикача здійснюється:
- Перевіркою вертикальності підвіски рами вимикача візуально по відвісу;
- Перевіркою розмірів згідно складального креслення;
2. Кут повороту валу вимикача і кут установки важеля дистанційного зв'язку перевіряється (за необхідності) за допомогою кутоміра, шаблону або транспортира з відвісом.
3.Повний хід рухомих контактних. стержнів визначається, як відстань між двома рисками, нанесеними на стержнях у відключеному й включеному положеннях вимикача щодо одного і того ж нерухомого елемента.
4. Хід в розеточних контактах визначається за допомогою сигнальної лампи як відстань між двома рисками, нанесеними на рухомих контактах у момент їх торкання з розетковими контактами і в ввімкненому положенні вимикача щодо одного й того ж нерухомого елемента.
5.Різночасові торкання контактів визначаються за допомогою сигнальної лампи як відстань між рисками, нанесеними у момент дотику першого і останнього контакту з розетковим контактом відносно одного і того ж нерухомого елемента.
4.3 Технічне обслуговування та ремонт
Згідно системи планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання розрізняють два види ремонтів вимикачів:
- плановий;
- неплановий;
Основним видом планового ремонту вимикачів являється профілактичне (попереджувальний) ремонт який включає в себе наступні вид обслуговування і ремонту:
- технічне обслуговування;
- поточний ремонт;
- капітальний ремонт.
Основним видом непланового ремонту вимикачів є ревізія, яка виконується напрацюванні гарантійного комутаційного ресурсу.
Технічне обслуговування включає в себе наступні види робіт:
- проведення огляду;
- контроль за режимом роботи вимикача;
- огляди повинні проводитись згідно місцевих, але не рідше одного разу в місяць, також після кожного відключення, короткого замикання.
При оглядах особлива увага повинна бути звертатись на:
а) рівень масла в полюсах;
б) відсутність викиду масла в зонах вихлопу й масляного буфера;
в) відсутність витікання масла з циліндрів полюсів;
г) стан зовнішніх контактних з'єднань;
д) стан ізоляції (запиленість, забрудненість, наявність третя);
е) стан дистанційної передачі;
ж) стан приводу.
При оглядах з відключенням вимикача (під час перерв в роботі електрообладнання) необхідно з дотриманням вимог ПТБ виконувати усунення дрібних несправностей, підтяжку контактних з’єднань, очищення ізоляційних частин вимикача від пилу, бруду, мастил.
Поточний ремонт:
Поточний ремонт вимикача виконується в міру необхідності в терміни встановлені відповідальним лицем
При поточному ремонті вимикача повинні проводитися роботи по його огляду,очищенню мастил, регулюванню, ремонту окремих вузлів і деталей з усуненням дефектів, що виникли в процесі експлуатації
Капітальний ремонт:
Капітальний ремонт повинен проводитися один раз 4 роки при умові контролю характеристик вимикача з приводом в міжремонтний період, також при використанні вимикачем механічного ресурсу (2500 операцій включення і 2500 операцій відключення)
Необхідні для проведення кап. ремонту деталі і складальні одиниці повинні бути своєчасно замовлені на підприємстві-виробнику
4.4 Особливості розміщення та монтажу
Вимикачі поставляються в зібраному та відрегульованому стані без масла. З підприємства виробника. Вимикачі відправляються застопореними у включеному положенні: за допомогою болта і гайки крайній правий (з боку полюсів) важіль валу кріпиться до бічної стінки рами.
Монтаж і з’єднання вимикачів з приводами проводиться або на підприємстві-виробнику комплектних розподільчих пристроїв, або безпосередньо, в стаціонарному пункті на місці експлуатації.
У комплектному стаціонарному пункті повинно бути забезпечено простір для вільного виходу газів, що виникають при відключенні вимикача.
Перед установкою вимикача і притримуючи його вал (для цієї мети ізоляційні важелі валу використовувати не можна), зніміть штопор.
Вимкніть вимикач,. очистіть його зовні від пилу зніміть консерваційне мастило бензином марки БР-1 ГОСТ 443-76 за допомогою пензля, При необхідності відновіть мащення тертьових деталей. Перевірте відсутність зміщення полюсів;При необхідності, усуньте зсув полюсів, послабивши болти, що кріплять полюси до рами. УВАГА! Не рекомендується без необхідності підтягувати болтові з'єднання що кріплять прохідний ізолятор до циліндра полюса. В іншому випадку необхідно регулювання полюса для виправлення заїдання і надлишкового тертя контактного стержня в циліндрі.
Переваги масляних вимикачів:
- відсутність необхідності в заміні і поповненні середи, компресорних установок і вакуумного господарства;
- висока зносостійкість при комутації номінальних струмів і струмів короткого замикання;
- мінімум обслуговування, зниження експлуатаційних витрат (майже в 2 рази в порівнянні з тими, що існують). Термін служби 25 років;
- швидке відновлення електричної міцності (10-50) • 103 В/мкс;
- повна вибухо- і пожежобезпечність;
- надійна робота у разі, коли в процесі відключення малого струму в ланцюзі виникає струм короткого замикання;
- широкий діапазон температур довкілля, в якому можлива робота (від —70 до +200 °С);
- підвищена стійкість до ударних і вібраційних навантажень;
- довільне робоче положення вакуумного ДУ;
- безшумність, чистота, зручність обслуговування, обумовлені малим виділенням енергії в дузі і відсутністю зовнішніх ефектів при відключенні струмів КЗ;
- відсутність забруднення довкілля;
- порівняно малі маси і габаритні розміри і невеликі динамічні навантаження на конструкцію і фундамент;
- висока швидкодія;
- можливість організації високоавтоматизованого виробництва.
Недоліками масляних вимикачів є:
- труднощі розробки і виготовлення, пов'язані із створенням спеціальних контактних матеріалів, складністю вакуумного виробництва, схильністю матеріалів контактів до зварки в умовах вакууму;
- великі капітальні вкладення, необхідні для наладки масового виробництва.
По номінальному струму, для здобуття швидкодії у вакуумних ДУ знайшла широке вживання торцева контактна система. Вона дає можливість мати малий хід контактів (10—20 мм) і невеликий власний час відключення. Проста конструкція контакту дозволяє створити технологію, при якій добре дегазуються струмопровідні елементи вимикача, що дуже важливе для забезпечення високого вакууму великої стабільності.
У теперішній час робочий напруга ДУ доведена до 84 кВ. Для вимикачів напругою ПО—220 кВ необхідно сполучати послідовно декілька камер.