Ланцюжок поставок для виробництва сонячної енергії відноситься до галузей, на які впливає поєднання зростання попиту на електроенергію, нестача вугілля і заходи по скороченню викидів вуглецю, що призвело в Китаї до нормування електроенергії в масштабі всієї країни.
У провінції Юньнань на південному заході Китаю виробники металевого кремнію, що використовується в якості сировини для полікремнію, працюють на 10% від обсягу виробництва, досягнутого в серпні, і, можливо, така ситуація триватиме до кінця року, так як попит на електроенергію контролюється владою провінції .
Інші представники ланцюжка поставок сонячної енергії в провінції Гуансі на півдні змушені працювати всього два дні на тиждень, також як і підприємства з виробництва бетону, стали, вапна і кераміки. У сусідній провінції Гуандунь всі промислові підприємства повноцінно працюють тільки по п'ятницях і суботах, а в інші дні енергія подається не більше 15% від попиту.
В останні дні з Китаю надходять повідомлення про різку нестачу електроенергії. Проблеми в країні фактично відзначаються з кінця червня, але нормування в пікові літні години для Китаю є звичайним.
На цей раз все змінилося: перебої тривають, заходи по нормуванню до кінця року ввели вже 19 провінцій, а відключають не тільки підприємства, а й побутових споживачів. У самій північній китайській провінції Хейлунцзян, де вже холодно, одна сім'я, за повідомленнями, мало не загинула після раптового відключення електроенергії.
Проблеми викликані поєднанням зростання попиту на електроенергію після пандемії і одночасною забороною на імпорт австралійського вугілля. Пекін продовжує контролювати ціни на електроенергію, але ситуація ще більше ускладнюється через політику скорочення викидів вуглекислого газу.
Попит.
Попит на електроенергію з боку промисловості в перші вісім місяців року був на 13,5 процентних пункту вище, ніж за той же період 2020 року, і склав 3585 ТВт-год, що відображає зростання загального споживання на 13,8% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 5,47 ПВт-ч.
Цифри, представлені Головним митним управлінням Китаю, говорять про підйом, викликаний відновленням світової економіки після пандемії. Так імпорт Китаю в січні-серпні склав 2,48 трильйона юанів (385 мільярдів доларів), що на 23,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і на 22,8% більше, ніж за перші вісім місяців 2019 року.
Проблема китайських вугільних ТЕС полягає в тому, що Пекін строго контролює ціни на електроенергію, тому «виробничі витрати не можна просто перекласти на споживача». Невідповідність між лібералізованим ринком вугілля і централізовано контрольованими цінами для кінцевих споживачів ілюструє поточна ситуація в провінції Гуандун, де ціна вугілля в розмірі 1560 юанів за тонну (242 долара США) підняла вартість вугільної електроенергії до 0,472 юаня за кіловат-годину ($ 0,073). Оскільки гранична ціна на електроенергію для вугільних енергетичних компаній становить близько RMB0,463 за кВт / год ($ 0,071), генерація втрачає близько 0,12 юаня за кожен вироблений кіловат-годину. Тому в такій ситуації очевидним рішенням стало нормування поставок електроенергії.
У першій половині року 73% електроенергії генерували вугільні електростанції. Пекін в зв'язку з дипломатичними розбіжностями ввів заборону на імпорт австралійського вугілля. Криза посилилася після введення в Китаї енергетичної політики «подвійного контролю», яка спрямована на те, щоб виконати обіцянку президента Сі Цзіньпіна з питань зміни клімату - створення в Китаї економіки з нульовим рівнем викидів до 2060 року. «Подвійний контроль» означає спроби скоротити викиди парникових газів, як на національному рівні, так і більш локально: в провінціях і містах.
Червоний статус.
Більш тонкі деталі політики скорочення викидів вуглецю ще вимагають уточнення. Однак урядові відомства, а також провінційні і міська влада почала встановлювати свої власні цілі щодо скорочення викидів. А в середині серпня державний орган планування - Національна комісія з розвитку і реформ Китаю (NDRC) опублікувала таблицю енергоспоживання по всій країні, в якій дев'ять провінцій були відзначені червоним кольором в зв'язку з найбільшим споживанням енергії, а ще 10 - виділені жовтим, після чого в цих провінціях і було введено нормування електроенергії.
Перед китайськими політиками, очевидно, стоїть вибір: нарощувати поставки вугілля, щоб знизити ціни, використовуючи виведені з експлуатації вугільні станції і скасувати заборону на імпорт вугілля з Австралії, або підвищувати ціни на електроенергію. Перший підхід може серйозно поставити під загрозу зобов'язання країни щодо зміни клімату, оскільки в наступному місяці запланована зустріч COP26 в Глазго. Тому, більш імовірно, що найближчим часом виростуть ціни на електроенергію.
ВВП
Енергетична криза впливає на всю китайську економіку і, зокрема, на ланцюжок поставок сонячних батарей. Минулого тижня, напередодні національного свята в п'ятницю, ціна на вугілля в північному Китаї зросла приблизно до 2000 юанів за тонну (310 доларів), тобто в три рази вище, ніж на початку року.
Інвестиційний банк China International Capital Corporation поклав провину за брак електроенергії на політику «подвійного контролю щодо скорочення викидів» і передбачив, що вплив на економічне зростання в останньому кварталі складе 0,1-0,15 процентного пункту. Morgan Stanley оцінив цей показник на рівні 1% в поточному кварталі, якщо обмеження для промисловості збережуться. Японська компанія Nomura Securities знизила свій річний прогноз зростання економіки Китаю з 8,2% до 7,7%, при цьому очікуване зростання ВВП в третьому і четвертому кварталах був знижений з 5,1% до 4,7% і з 4,4% до 3% відповідно.