Світовий енергетичний сектор зосереджений розвитку відновлюваної енергетики: сонячної, вітряної, гідроенергетики, і навіть її подальшої передачі. Розмір інвестицій тільки в сонячні електростанції перевищує інвестиції в електростанції, що працюють на природному газі, вугіллі та атомні електростанції разом узяті. Це обнадіює, але насторожує інший факт: експорт сонячних модулів із Китаю до Європи за перші чотири місяці 2022 року зріс у 2,5 рази порівняно з 2021 роком, лише за квітень було імпортовано 8 ГВт сонячних модулів на суму понад 2 млрд. євро.
Справді, в Китаї зосереджено 80% світової сонячної енергетики, і, прагнучи відмовитися від російської нафти та газу, Європа може потрапити у залежність від китайських виробників обладнання для генерації відновлюваної енергії.
Міжнародне енергетичне агентство попереджає, що європейські проекти в галузі сонячної енергетики будуть зупинені, якщо сонячні батареї не поставлятимуться з Китаю. За прогнозами до 2025 року, Китай може зосередити до 95% сонячної промисловості. Але не слід забувати, що на імпорт із Китаю може вплинути чергова хвиля коронавірусу, збої в логістиці чи політичні суперечки, як це сталося у Литві.
За даними консалтингової компанії InfoLink, за перші чотири місяці цього року Китай експортував 49 ГВт сонячних модулів, половину з яких – 24,4 ГВт – придбали європейські країни. Експорт до Європи зріс на 144%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Нідерланди закупили 12,1 ГВт китайських модулів; Іспанія імпортувала 3,3 ГВт; Польща та Німеччина – 1,9 ГВт та 1,4 ГВт відповідно. InfoLink прогнозує, що попит на модулі в Європі цього року досягне 49-55 ГВт.
У вересні 2020 року в Європі було запущено «Сонячну промислову програму» для прискорення реалізації проектів з виробництва сонячних фотоелектричних компонентів. У 2021 році було створено «Європейську сонячну ініціативу», метою якої є створення 20 ГВт виробничих потужностей сонячних модулів до 2025 року.
Фінансування.
Необхідно детально продумати, яким чином буде реалізовано Сонячну стратегію ЄС, яка передбачає фінансування запланованих заходів через Альянс ЄС для розвитку виробництва сонячних фотоелектричних батарей. Наразі незрозуміло, якою мірою Європейська комісія (ЄК) закликатиме держави-члени перерозподіляти фінансування для фотоелектричної енергетики. Але необхідно розуміти, що виробництво фотоелектричних систем у Європі відновиться лише за наявності довгострокового конкурентного фінансування виробництва обладнання для відновлюваної енергетики.
Виробництво сонячних елементів у Європі та постачання сировини для цього виробництва мають відігравати ключову роль. За останні п'ять-сім років виробництво фотоелементів у Європі значно скоротилося. Тепер для його відновлення буде потрібно набагато більше інвестицій, ніж для підтримки виробництва. Сьогодні на дев'ять найбільших китайських компаній-виробників припадає понад 50% світового ринку сонячних батарей.
Дослідження показують, що для того, щоб конкурувати з Китаєм, необхідно будувати великомасштабні виробництва з річною потужністю не менше ніж 5 ГВт. Тільки у цьому випадку проекти будуть економічно доцільними. У Китаї через різницю в цінах на енергоносії, робочу силу та інші фактори вартість виробництва фотоелектричних систем на 10 % нижча, ніж в Індії; на 20% нижче, ніж у США, та на 20% нижче, ніж у Європі.
Європейські виробники в даний час не готові і не можуть конкурувати за ціною з азіатськими виробниками, які отримують мільярдні субсидії та використовують вугілля для дешевого кремнію. І це основна відмінність Китаю від Європи, яка вже використовує на своїх виробничих потужностях чисту відновлювану енергію.
Не випадково ЄС поставив перед собою стратегічну мету – відновити виробництво сонячної енергії в Європі за будь-яку ціну, бо це питання стратегічної економічної важливості. Сподіваємося, що цей процес набере обертів у найближчому майбутньому. Європейські виробники мають бути готовими до якісного стрибка.
За останнє десятиліття Китай відіграв важливу роль у здешевленні сонячної енергії, сприяючи тому, що вона стала одним із найдешевших і, мабуть, найдоступніших способів отримання електроенергії в усьому світі. Однак сонячна енергія, яка стає одним із наріжних каменів світового енергобалансу, набуває надто великого значення, щоб концентрувати виробництво компонентів сонячної енергетики лише в одній країні, як це відбувається сьогодні.
Міжнародне енергетичне агентство підготувало звіт «Глобальний сонячний ланцюжок» з рекомендаціями щодо розвитку виробництва сонячних компонентів по всьому світу та будівництва заводів із виробництва сонячних фотоелектричних компонентів у регіонах, де попит на сонячну енергію особливо високий.
Незважаючи на те, що вартість виробництва сонячної електростанції в ЄС приблизно на 20% вища, ніж у Китаї, через більш високу вартість енергії та більш високу заробітну плату, політикам ЄС необхідно знайти способи виробництва сонячних батарей у Європі. Навіть якщо для цього будуть потрібні субсидії на будівництво нових заводів або механізми ринкового захисту від імпорту неякісної продукції.
А виробникам варто подумати про стійкі та інноваційні довгострокові рішення, бо тільки так можна конкурувати з Китаєм принаймні в Європі.