Останній аналіз, проведений компанією McKinsey & Company (McKinsey), показав, що основною перешкодою для розширення потужностей відновлюваної енергетики у Європі є доступність земель.
У звіті "Земля: Найважливіший ресурс для енергетичного переходу" McKinsey наголошує, що "якщо ЄС планує досягти поставленої мети, то виявлення та захист достатньої кількості доступних земель має вирішальне значення".
Згідно з звітом, для забезпечення додаткових потужностей ВДЕ до 2040 року площа необхідних земель лише у Франції, Німеччині та Італії буде еквівалентна за розміром території Бельгії (від 23 000 кв. км до 35 000 кв. км).
Оцінки показують, що понад 90% цільових додаткових потужностей мають бути забезпечені за рахунок вітряної та сонячної енергії, для яких потрібні великі ділянки землі. Однак, крім технічної придатності, значна частина земельних площ у Європі не підлягає освоєнню через суворі правила та екологічні обмеження.
Наприклад, лише 9% доступних площ у Німеччині придатні для вітроенергетики; а менше 1% земель Італії придатні для сонячної фотоелектричної енергетики.
Нормативні обмеження широко варіюються не лише по всій Європі, а й усередині країн, що може створювати певну міжрегіональну напруженість.
Аналіз McKinsey показав, що у Німеччині технічні, нормативні та екологічні обмеження скорочують потенційно доступні землі для вітроенергетики на 82%. Найбільше скорочення (майже 60%) обумовлено нормативними правилами щодо відстані до населених пунктів та інфраструктури для наземної вітроенергетики.
Партнер McKinsey Раффаель Вінтер сказав: "Не можна недооцінювати роль, яку відіграє наявність землі в енергетичному переході, але також необхідно враховувати, що наявність землі має вирішальне значення і для інших суспільних та екологічних цілей, таких як сільське господарство та збереження біорізноманіття, що створює підвищену конкуренцію у вирішенні надзвичайно важливих питань".
"Підприємства та регулюючі органи по всій Європі повинні узгоджувати свої дії, щоб гарантувати ефективний розвиток ВДЕ з точки зору використання земель, використовуючи стратегії розгортання, які зможуть забезпечити стійкість, сприяти збереженню біорізноманіття та просувати комплексний підхід".