13.1 Машинні зали
13.1.1 Основні будівельні конструкції будівель машинних залів повинні виконуватися з негорючих матеріалів.
13.1.2 У покриттях головних корпусів електростанцій належить застосовувати тільки негорючий або важкогорючий утеплювач. Виконання гідроізоляційного килима покрівлі допускається виконувати з горючих матеріалів.
Товщина захисного шару гравію повинна бути 10 мм, на покритті з застосуванням металевого профільованого настилу (при нахилі покрівлі до 12,5 %) і на покрівлях, заповнених водою, - 20 мм.
Пустоти ребер профільованого настилу заповнюються на довжину 250 мм негорючим матеріалом (мінеральною ватою тощо) у місцях прилягання настилу до стін, деформаційних швів, стінок ліхтарів, а також з кожного боку гребеня покрівлі і розжолобка.
13.1.3 На зовнішнє пожежогасіння електромашинних залів з несучими сталевими конструкціями і огороджувальними конструкціями покриттів із сталевих профільованих листів з горючим або полімерним утеплювачем витрати води необхідно приймати на 10 л/с більше передбачених відповідним розділом будівельних норм.
Для цих будівель у місцях розміщення зовнішніх пожежних сходів передбачати стояки-сухотруби діаметром 80 мм, обладнані пожежними з'єднувальними головками на верхньому і на нижньому кінцях стояка.
13.1.4 У фундаментах турбогенераторів і синхронних компенсаторів не повинно бути замкнутих просторів, в яких можливе накопичення водню. При наявності об'ємів, обмежених будівельними конструкціями (балки, ригелі та ін.), в яких можливе накопичення водню, з найбільш високих точок цих об'ємів повинен бути забезпечений вільний вихід водню на поверхню шляхом закладання труб або іншими конструктивними рішеннями.
13.1.5 У покриттях машинних залів головних корпусів теплових електростанцій, в місцях найвищих відміток слід передбачати світлоаераційні ліхтарі і дефлектори. Діаметр внутрішнього отвору дефлекторів повинен бути не менше 300 мм.
13.1.6 У будівлях головних корпусів електростанцій не допускається розміщувати виробництва категорії А, Б і В, якщо вони не пов'язані безпосередньо з основним технологічним процесом виробництва.
13.1.7 Не допускається в стінах будівель електростанцій передбачати віконні і вентиляційні прорізи в місцях установлення маслонаповнених трансформаторів, розташованих на відстані менше 10 м від стіни і ближче 5 м від контуру проекції трансформатора на цю стіну.
13.1.8 Облицювання горючими полімерними матеріалами поверхні будівельних конструкцій у приміщеннях головних, центральних, блокових щитів керування (ГЩК, ЦЩК, БЩК) та інших приміщень щитів керування не допускається.
13.1.9 У зовнішніх стінах котельних відділень електростанцій, які працюють на твердому, рідкому чи газоподібному паливі, повинні передбачатись віконні прорізи або легкоскидні конструкції площею не менше 30 % площі найбільшої стіни. Використання армованого скла, склоблоків і склопрофіліту для цих вікон не допускається.
Маса легкоскидних конструкцій не повинна бути більше 70 кг/м2.
13.1.10 Зовнішні сталеві пожежні сходи належить передбачати на фасадах головних корпусів електростанцій на відстані не менше 20 м від місць розміщення трансформаторів або іншого електротехнічного обладнання, яке перебуває під високою напругою.
13.1.11 Для кабельних трас у будівлях з кількістю силових кабелів 10 і більше та контрольних - 50 і більше, розташованих на висоті 2,5 м і вище від основних відміток обслуговування, необхідно передбачати площадки з негорючих матеріалів.
13.1.12 Не допускається розміщення приміщень для зберігання масла над кабельними спорудами, акумуляторними і щитовими приміщеннями, а також під ними.
13.1.13 У місцях проходження трубопроводів для аварійного скидання пари через покрівлю будівель від горючих і важкогорючих матеріалів покрівлі до зовнішньої поверхні цих трубопроводів повинні бути виконані переділки із негорючих матеріалів не менше 0,5 м.
13.1.14 Ущільнення отворів у будівельних конструкціях навкруги труб, вентиляційних коробів та інших технологічних комунікацій необхідно виконувати негорючими матеріалами з урахуванням забезпечення меж вогнестійкості, рівних нормативній межі вогнестійкості будівельних конструкцій, через які проходять ці комунікації.
13.1.15 У машинних залах кількість горючих речовин і матеріалів повинна бути зведена до мінімуму, необхідного для технологічного процесу.
13.1.16 В електромашинних приміщеннях не допускається розміщувати обладнання (особливо маслонаповнене), яке не належить до технології цих приміщень.
13.1.17 Прокладання транзитних трубопроводів з горючими і легкозаймистими рідинами та газами через машинне відділення не допускається.
13.1.18 Гарячі трубопроводи повинні мати теплову негорючу ізоляцію.
Теплова ізоляція основних трубопроводів при температурі теплоносія вище 100° C на ділянках поверхні, яка розміщена близько біля маслопроводів, мазутопроводів, проти їх фланцевих з'єднань, близько кабельних ліній, повинна мати металеві та інші водонепрохідні негорючі покриття.
13.1.19 До генераторів і синхронних компенсаторів з повітряним охолодженням необхідно передбачати підвід води від пожежних кранів через пожежні рукави. Пожежні крани і шафи для зберігання пожежних рукавів належить розташовувати поблизу генераторів, на основній відмітці обслуговування, в безпечному при пожежі місці.
13.1.20 Машинні зали повинні експлуатуватись згідно з вимогами ПТЕ та цих Правил. У них повинен дотримуватися протипожежний режим, який установлений місцевою інструкцією з пожежної безпеки.
13.1.21 Машинні зали повинні бути обладнані автоматичними системами охолодження ферм покриття.
13.1.22 Освітлювальна та силова електромережа машинного залу повинна відповідати вимогам ПУЕ.
13.1.23 Первинні засоби пожежогасіння розташовуються в машинному залі на освітлених легкодоступних місцях, але не перекриваючи проходів і проїздів.
13.1.24 Забороняється перекривати доступ до первинних засобів пожежогасіння та пожежних кранів.
13.1.25 Первинні засоби пожежогасіння передаються оперативним персоналом зміни в повному комплекті, про що надається запис в оперативному журналі.
13.1.26 Виконання всіх видів вогневих робіт в машинному залі проводиться відповідно до розділу 15 цих Правил.
13.1.27 У машинному залі розлиті горючі та змащувальні рідини необхідно негайно прибрати і підлогу витерти насухо.
13.1.28 Сміття, демонтовані деталі та інше, що загромаджують проходи та проїзди, необхідно в кінці зміни прибрати і вивезти у спеціально відведені місця.
13.1.29 Промаслені ганчірки повинні зберігатись у спеціальних металевих ящиках об'ємом не більше 0,5 м3 з написом "Для ганчір'я", які встановлюються на основних відмітках обслуговування. Указані ящики повинні періодично очищатись, їх вміст слід вивозити з машинного залу у спеціально відведені місця.
13.1.30 При виникненні пожежі в машинному залі або на допоміжному обладнанні, яка загрожує нагріву несучих металевих конструкцій покриття, повинні бути вжиті заходи з їх охолодження з дотриманням вимог безпеки персоналу. Указані заходи передбачаються в плані гасіння пожежі.
13.2 Паротурбінні установки
13.2.1 Пуск у роботу паротурбінних установок дозволяється тільки після закінчення усіх робіт, прибирання робочих місць, закриття усіх нарядів, огляду обладнання оперативним персоналом.
13.2.2 Перед пуском паротурбінної установки оперативний персонал зобов'язаний перевірити, крім готовності основного та допоміжного обладнання, також готовність засобів пожежного захисту, наявність і справність кожухів та ізоляції гарячих поверхонь.
13.2.3 При експлуатації турбоагрегатів не допускається попадання масла на гарячі поверхні, в підвальні приміщення та на кабельні траси. Для цього повинні передбачатись заходи проти фонтанування масла на напірних маслопроводах, а саме:
застосування сталевої запірної арматури замість чавунної;
установлення фланців фасонного типу (з шипом і пазом);
окожушування фланцевих з'єднань і запірної арматури;
закриття металевими коробами маслопроводів, що проходять біля нагрітих поверхонь паропроводів.
Указані короби виготовляються згідно з вимогами заводів-виробників турбін і повинні мати ухил для стоку масла в аварійну ємність через трубу діаметром не менше 75 мм. Перевірка зливних пристроїв указаних коробів проводиться заповненням їх водою після монтажу, а також у період капітальних ремонтів турбін зі складанням відповідного акта.
13.2.4 Забороняється (за винятком аварійних ситуацій) для збору масла з ущільнень і сальників, що протікають, підкладати ганчірки, а також використовувати тимчасові лотки, металеві листи та деки.
У разі неможливості негайно усунути протікання масла і при незначній його величині розпорядженням начальника цеху встановлюється постійний нагляд за місцями протікання, а масло, що витікає, витирається насухо.
При наявності значних протікань необхідно аварійно зупинити обладнання і вивести в ремонт.
13.2.5 У разі попадання масла на теплоізоляцію гарячих поверхонь вони повинні бути очищені гарячою водою або парою, а якщо це не допомагає, при глибокому просоченні масла в теплоізоляцію, цю ділянку необхідно замінити.
13.2.6 Не рідше ніж 1 раз на 6 місяців повинен проводитись огляд теплоізоляції паропроводів. Виявлені пошкодження поверхні теплоізоляції заносяться в журнал дефектів і усуваються для попередження самозагорання масла, що туди попало.
13.2.7. Маслобаки турбін повинні бути обладнані аварійними зливами масла. Приводи засувок аварійного зливу масла пломбуються, і на них повинен бути напис "Аварійний злив масла".
13.2.8 Маслобаки турбін необхідно обладнати стаціонарними установками пожежогасіння з дистанційним запуском, який розміщується у безпечному при пожежі місці.
13.2.9 Кнопки дистанційного пуску та ручні приводи систем пожежогасіння та охолодження маслобаків мають бути пофарбовані в червоний колір і мати написи "Відкривати при пожежі" й табличку "Маслобак № ...".
13.2.10 Турбоагрегат повинен бути негайно зупинений при:
- сильних витоках масла з загрозою його займання;
- займанні промасленої ізоляції на агрегаті; виникненні пожежі в машинному залі, яка загрожує безпеці обслуговуючому персоналу і робить неможливою подальшу експлуатацію обладнання.
13.3 Генератори і синхронні компенсатори
13.3.1 Для витіснення водню з генератора свічки безпеки повинні бути виведені над дахом машинного залу.
13.3.2 Електроосвітлювальна арматура біля постів водневого охолодження, оглядових люків масляної системи, термопар, які вимірюють температуру масла, повинна бути в вибухобезпечному виконанні.
13.3.3 Для перевірки безпеки експлуатації газомасляної системи агрегатів з водневим охолодженням проводиться хімічний контроль згідно з ПТЕ і місцевими інструкціями.
13.3.4 Витіснення водню з системи охолодження генератора або синхронного компенсатора проводиться суворо відповідно до місцевої інструкції.
13.3.5 Обслуговуючий персонал зобов'язаний постійно контролювати герметичність замкнутих систем з воднем, підтримувати в справному стані оглядові пристрої маслосистем і видалення водню з агрегатів.
13.3.6 При наявності в корпусі генератора (синхронного компенсатора) водню при усіх режимах роботи повинні забезпечуватися безперервне подання масла на ущільнення для попередження утворення вибухонебезпечної концентрації водню у суміші з повітрям і можливості її займання, а також робота вакуумного насоса або ежектора.
13.3.7 У разі ремонтів необхідно вживати заходи щодо попередження попадання водню в корпус генератора (синхронного компенсатора) шляхом утворення видимого розриву на трубопроводі подання водню або на запірній арматурі на газовому посту.
13.3.8 Аварійне витіснення водню з корпусу машин проводиться, крім випадків, передбачених ПТЕ, при:
припиненні безперервного подання масла на ущільнення;
порушенні ущільнень;
ненормальній вібрації маслосистеми;
появі іскор, диму та вогню на обладнанні.
13.3.9 У всіх випадках аварійної зупинки машин з водневим охолодженням необхідно:
зняти навантаження і почати зупинку агрегата;
відкрити запірну арматуру для випуску водню в повітря;
подати інертний газ у корпус машини, не дочекавшись зупинки агрегата і зниження тиску водню;
від'єднати від газового поста трубопровід подавання водню для створення видимого розриву;
підготувати до дії засоби пожежогасіння.
13.3.10 Справність установок і трубопроводів системи подавання водню або інертних газів у корпус генератора (синхронного компенсатора) від централізованих газових установок електростанції чи підстанції повинна періодично контролюватися. Виявлені дефекти необхідно усувати в найкоротші строки.
Газощільність системи централізованого подавання водню чи інертного газу повинна підтримуватись у технічному стані, який забезпечує добове витікання газу не більше 5 % від загального об'єму цієї системи.
13.3.11 Пристрої для пожежогасіння генераторів та синхронних компенсаторів з повітряним охолодженням повинні бути в постійній готовності до дії та забезпечувати змогу швидкого подання води в генератор або компенсатор.
13.3.12 Обмотки турбогенератора (синхронного компенсатора) з повітряним охолодженням або гідрогенератора, які загорілися, персонал може гасити через спеціальні оглядові й технологічні лючки за допомогою пересувних засобів пожежогасіння (вогнегасників та пожежних стволів) після відключення генератора від мережі та із використанням індивідуальних захисних засобів від ураження електричним струмом (заземлення пожежних стволів, діелектричні боти та рукавиці).
13.3.13 Дії персоналу в разі гасіння пожежі на генераторах повинні відпрацьовуватися на протипожежних тренуваннях та навчаннях.
13.4 Трансформатори, автотрансформатори, компенсувальні реактори
13.4.1 Пожежна безпека при експлуатації трансформаторів, автотрансформаторів і компенсувальних реакторів забезпечується:
утриманням у справному стані пристроїв охолодження, регулювання і захисту обладнання;
дотриманням температурних режимів;
утриманням у справному стані і в постійній готовності автоматичних систем пожежогасіння та маслоприймальних пристроїв.
13.4.2 Маслоприймальні пристрої під трансформаторами і реакторами, маслопроводи або спеціальні дренажі повинні утримуватися у справному стані для попередження розтікання масла при аварії та попадання його в кабельні канали та інші споруди.
13.4.3 Гравійна засипка, яка розміщується в маслоприймальних чашах, повинна утримуватися в чистоті й не рідше ніж 1 раз на рік промиватися.
13.4.4 При значній забрудненості гравійної засипки або появі на ній рослинності вона повинна бути замінена.
13.4.5 Одночасно з промиванням гравійної засипки слід випробувати пропускну здатність масловідводів і стаціонарну систему пожежогасіння (при її наявності).
13.4.6 У разі виявлення свіжих крапель масла на гравійній засипці або на маслоприймачі негайно вжити заходів щодо виявлення джерел їхньої появи, попередження нових проявів (підтяжка болтових з'єднань, заварювання тріщин).
13.4.7 Бортові огородження маслоприймальних пристроїв повинні виконуватися на довжину усього периметра гравійної засипки без розривів заввишки не менше 150 мм над рівнем землі.
У місцях викочування трансформаторів і реакторів бортові огородження повинні перешкоджати розтіканню масла і виготовлятися з матеріалу, який легко демонтується при ремонтах, а потім встановлюється на своє місце.
13.4.8 Забороняється використовувати (пристосовувати) стінки кабельних каналів як бортове огородження маслоприймачів трансформаторів і реакторів.
13.4.9 Вводи кабельних ліній у шафи управління, захисту й автоматики, а також розгалужувальні (з'єднувальні) коробки на трансформаторах і реакторах старанно ущільнюються матеріалами, що не горять.
13.4.10 Аварійні ємності для приймання масла від трансформаторів і масляних реакторів повинні перевірятися не рідше ніж 2 рази в рік, а також після сильних дощів, розтавання снігу або гасіння пожежі. При наявності води проводиться її відкачування, про що слід внести запис в оперативний журнал. Стаціонарні рівнеміри повинні утримуватися у справному стані.
13.4.11 Перевірка роботи стаціонарної установки пожежогасіння і повноти зрошення проводиться при планових відключеннях на 8 годин і більше, а також ремонтах.
Результати випробувань записуються в оперативний журнал, дефекти - в журнал дефектів.
Система трубопроводів стаціонарної установки пожежогасіння фарбується в червоний колір.
13.4.12 Горловина вихлопної труби трансформатора не повинна бути направлена на обладнання, встановлене ближче 30 м, а також місця проходу персоналу. У разі потреби встановлюються відбійні щити.
Матеріал і влаштування мембрани на вихлопній трубі повинні відповідати технічним вимогам.
Забороняється використовувати для цього матеріали, які не передбачені заводом-виробником.
При огляді трансформатора потрібно контролювати цілісність мембрани.
13.4.13 У разі виникнення пожежі на заземленому трансформаторі (реакторі) він повинен бути негайно відключений від мережі усіх напруг, якщо не відключився від дії релейного захисту. Персонал повинен проконтролювати включення стаціонарної установки пожежогасіння (при її наявності), викликати пожежну охорону й далі діяти за оперативним планом пожежогасіння.
13.4.14 Забороняється при пожежі на трасформаторі (реакторі) зливати масло з корпусу, бо це може призвести до поширення вогню на обмотки, а також ускладнить гасіння пожежі.
13.4.15 У місцях встановлення пожежної техніки необхідно обладнати й позначити місця її заземлення.
Місця заземлення пересувної пожежної техніки визначаються спеціалістами, які обслуговують об'єкт, разом з представниками державної пожежної охорони та позначаються знаком заземлення.
13.4.16 Забороняється включення в експлуатацію трансформаторів і масляних реакторів на електростанціях і підстанціях, якщо не забезпечена повна готовність до роботи установок пожежогасіння, передбачених проектом, відповідно до відомчого переліку об'єктів, що підлягають обладнанню установками автоматичного пожежогасіння.
13.4.17 Гасіння пожеж на трансформаторах проводиться згідно з інструкцією на даний об'єкт.
13.5 Дизельні електростанції
13.5.1 Окремо встановлені дизельні електростанції (далі - ДЕС) повинні мати справне огородження за всім периметром, а також автодороги для під'їзду пожежної техніки.
При розміщенні пересувних ДЕС необхідно дотримуватися протипожежних розривів до будівель і споруд, які передбачені діючими будівельними нормами та правилами.
13.5.2 ДЕС слід обладнати надійними засобами зв'язку.
13.5.3 Приймання і зберігання рідкого палива для ДЕС повинно виконуватись згідно з вимогами розділу 10 цих Правил.
13.5.4 Подання палива з резервуарів у витратні баки проводиться тільки за допомогою ручних помп або помп з електроприводом.
Забороняється подання палива за допомогою відер і переносних бачків.
Ємності з паливом повинні бути обладнані запірною арматурою та герметичними кришками.
13.5.5 Персонал зобов'язаний контролювати наповнення витратних баків, обладнаних переливними трубами діаметром більшим, ніж діаметр наповнювальної труби. Переливна труба повинна мати надійне з'єднання з аварійним приймальним резервуаром.
Забороняється встановлювати запірні засувки (вентилі) на переливних трубах.
13.5.6 Ручні засувки аварійного зливу палива з витратних баків повинні розташовуватися в безпечному місці, зручному для персоналу (поблизу виходів, у сусідньому приміщенні або коридорі тощо). Вони фарбуються в червоний колір з написом "Аварійний злив палива".
Аварійний злив палива з витратних баків допускається направляти в запасний резервуар самопливом.
13.5.7 Заходи пожежної безпеки в кабельних спорудах дизельних і пересувних електростанцій повинні відповідати вимогам розділу 14.2 цих Правил.
13.5.8 Забороняється при проведенні ремонту з'єднувати вихлопні труби декількох двигунів у загальну відвідну трубу. Допускається виконувати багатоствольну трубу з одним кожухом.
Вихлопні трубопроводи від колектора до глушника повинні мати мінімальне число колін і згинів.
13.5.9 Цілісність і справність теплової ізоляції вихлопних трубопроводів у межах машинного залу повинна регулярно контролюватися. На вихлопних трубопроводах, які охолоджуються водою, теплова ізоляція не обов'язкова.
13.5.10 У місцях дотикання займистих будівельних конструкцій будівлі електростанції до вихлопних труб необхідно виконувати такі протипожежні заходи:
на горищі й стінах навколо прохідної вихлопної труби незалежно від наявності теплоізоляції слід установити негорючі кладки на відстані не менше 0,5 м від стінки вихлопної труби, дерев'яні конструкції на відстані до 1 м обробити вогнезахисними сумішами;
у даху біля виходу вихлопної труби необхідно зробити кладку з вогнетривких матеріалів завширшки не менше 0,5 м від труби;
вихлопна труба повинна мати висоту над дахом не менше 2 м;
при горизонтальному розміщенні вихлопної труби її кінець слід вивести в бетонний або цегляний глушник (приямок), розташований за межами будинку, глушник треба періодично очищати від відкладень.
13.5.11 При експлуатації ДЕС необхідно встановити регулярний контроль за кріпленням та ущільненням колектора біля блока агрегата та вихлопної труби.
13.5.12 При експлуатації агрегатів забороняється:
вливати в циліндри й клапани легкозаймисті рідини для полегшення пуску двигунів;
заправляти паливний бак під час роботи агрегата, а також при гарячому двигуні й вихлопній трубі;
розігрівати в приміщенні трубопроводи, арматуру та обладнання за допомогою відкритого вогню (паяльних ламп, факелів та ін.);
сушити спецодяг на нагрітих частинах обладнання;
захаращувати проходи виробничих приміщень і виходи з будинку, а також зберігати обладнання та інші матеріали поза спеціальними приміщеннями електростанції.
13.5.13 Агрегат повинен бути негайно зупинений у таких випадках:
поява прогресувальних стуків і шумів у циліндрах або підшипниках;
поява диму з підшипників або картера, а також запаху горілого масла;
припинення живлення водою системи охолодження або поява пари з вихлопної труби;
вихід з ладу регулятора частоти обертання і поява помпажу;
поява хлопків у глушнику;
виліт іскор з глушника;
відсутність або неякісне змащення частин, що труться;
розрив паливопроводів або маслопроводів агрегата;
пожежа в приміщенні, яка загрожує виведенням з ладу агрегата й життю персоналу.
13.5.14 Особливої уваги потребує щільність з'єднань системи живлення і змащування агрегата. У разі потреби слід терміново вживати заходів щодо усунення дефектів ущільнення.
13.5.15 Приміщення електростанції слід утримувати в чистоті. Розлиті пально-мастильні матеріали необхідно негайно прибирати. Використані ганчірки слід зберігати в закритих металевих ящиках ємністю не більше 0,5 м3 і в кінці робочої зміни виносити у спеціально відведене місце. Забороняється зберігати в приміщеннях порожні бочки з-під нафтопродуктів.