3. Запитання та відповіді до розділу З ПКЕЕ „Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін"
Запитання 22. До п.3.2. останній абзац:
У чому полягає відповідальність за стан контактних з‘єднань на межі балансової належності електромережі? В здійсненні нагляду і оформленні РЕМ припису?
Хто повинен виконувати роботи для усунення будь-яких несправностей на контактних з з’єднаннях Власник кабельної електромережі, чи Споживач у ввідний пристрій (електроустановку) якого приєднаний кабель? Ці запитання виникають тому що ввідний пристрій - це електроустановка абонента і ми не маємо до нього вільного доступу.
Відповідь. У цьому пункті передбачається відповідальність за технічний стан контактних з'єднань тих споживачів, які не повинні мати
необхідних навиків, знань та допусків. Тобто електропередавальна організація повинна слідкувати за технічним станом цих з'єднань, проводити відповідні профілактичні та ремонтні роботи тощо. Відповідно витрати на проведення таких робіт повинні бути передбачені у тарифах на передачу електроенергії.
Якщо відповідальність несе електропередавальна організація, то вона відповідно технічно обслуговує ці контактні з'єднання. У разі необхідності ремонту чи заміни елементів контактного з'єднання, такий ремонт оплачується тією стороною договору, якій належать елементи з'єднання.
Питання допуску представників електропередавальної організації до вузла обліку (де і знаходяться контактні з'єднання), передбачається договором про постачання електричної енергії (п.п.2.2.5, 31.5.).
Запитання 23. Згідно останнього абзацу п.3.4. відповідальність за стан контактних з "єднань несе електропередавальна організація. Виходячи з цього, формулювання підпункту 3 є неконкретним тому, що вхід в зовнішню стіну будівлі є уявною межею, яка не має електричного контакту.
Також, не визначено, як відображається балансова належність цього кабелю на експлуатаційній відповідальності і фінансуванні ремонтно-відновлювальних робіт.
Відповідь. Якщо ввідний кабель належить споживачу, то застосовується підпункт 3 пункту 3.4. Якщо ввідний кабель належить електропередавальній організації, то у цьому випадку межа експлуатаційної належності повинна співпадати з межею балансової належності, незалежно від того, що кабель заходить у будівлю споживача. Енергокомпанія не може перекласти на некваліфікованого споживача - фізичну особу відповідальність за стан контактних з'єднань свого кабелю та його електроустановок. Такі випадки необхідно передбачати у договорах, зобов'язуючи споживача допускати персонал енергопостачальної компанії до межі балансової належності для виконання відповідних робіт з обслуговування контактних з'єднань. Всі витрати з обслуговування ввідного кабелю до межі експлуатаційної відповідальності покладаються на електропередавальну організацію. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт ввідного кабелю покладається на його власника.
Запитання 24. До п.3.4. підпункт 1:
Яким чином визначати стосунки щодо встановлення межі експлуатаційної відповідальності в квартирах у багатоповерховому будинку між споживачем-фізичною особою, власником електромережі, тобто ЖЕКом, і електропередавальною організацією (відповідає за стан контактних з'єднань на межі експлуатаційної відповідальності), хоча мережа Енергокомпанії закінчується на загальнобудинковому пристрої.
Відповідь. У багатоквартирному будинку межа експлуатаційної відповідальності встановлюється між електропередавальною організацією і організацією, у віданні або власності якої перебуває будинок, на контактних З‘єднаннях загальнобудинкового пристрою. Що стосується межі між квартирою та внутрішньобудинковими мережами, то за стан цих з'єднань відповідає організація у власності або віданні якої перебуває будинок.
Запитання 25. До п.3.2 останній абзац. У чому полягає відповідальність за стан контактних з'єднань на межі балансової належності електромережі? (в здійсненні нагляду і оформленні РЕМ припису?)
Відповідь. У цьому пункті передбачається відповідальність за технічний стан контактних з'єднань. Тобто електропередавальна організація повинна слідкувати за технічним станом цих з'єднань, проводити відповідні профілактичні та ремонтні роботи тощо. Відповідно витрати на проведення цих робіт повинні бути передбачені у тарифах на передачу електроенергії.
Запитання 26. До п.3.4. пункт 1. Яким чином визначати стосунки до встановлення межі експлуатаційної відповідальності в квартирах у багатоповерховому будинку між: споживачем — фізичною особою, власником електромережі, тобто ЖЕКом і електропередавальною організацією (відповідає за стан контактних з'єднань на межі експлуатаційної відповідальності), хоча мережа енергокомпанії закінчується на загальнобудинковому пристро.,
Відповідь. У багатоквартирному будинку межа експлуатаційної відповідальності встановлюється між електропередавальною організацією і організацією, у віданні або власності якої перебуває будинок, на контактних з‘єднаннях загальнобудинкового пристрою. Що стосується межі між квартирою та внутрішньобудинковими мережами, то за стан цих з'єднань відповідає організація у власності або віданні якої перебуває будинок.
Запитання 27. Пункт 3.4 підпункт 3. Якщо ввідно-розподільний пристрій розташований ззовні будинку, хто відповідає за збереження розрахункового приладу обліку електричної енергії та пломб?
Відповідь. Відповідальність за збереження розрахункового приладу обліку у цьому випадку несуть:
власники індивідуальних будинків, які мають присадибну ділянку;
організації у віданні або власності яких перебуває багатоквартирний будинок, враховуючи, що до віддання будинком належить і відповідна прибудинкова територія.