На підсумки тепловізійної діагностики впливає положення захисних конструкцій та огородження, особливо це стосується частин світла. Тепловізійні обстеження не рекомендується проводити за несприятливих погодних умов таких, як дощ, сильний снігопад, туман, і звичайно ж, коли землю покриває сніг, мряки та вологи на тих поверхнях, які контролюють. Невелика неточність вимірів, яку вносять вищезгадані причини, залежить від дистанції до потрібного об'єкта.
Сонячне випромінювання розсіяне і пряме, особливо в теплий літній і весняний періоди, в принципі може збільшувати температуру частин конструкцій, що огороджують, і досягати області високої температури, які треба б вміти відрізняти від тих температурних розподілів, які пояснюються теплопередачею через огороджувальні конструкції. Результат нагрівання сонцем особливо помітний і має значення під час огляду дахів. До речі, на поверхнях, що відбивають, можуть з'являтися відблиски від сонця, які можуть бути причиною наявності підвищеної температури на термограмі. В основному ці відблиски неважко визначають методом зміни положення тепловізора: наявність зображення відблиску переміститься, одночасно як зображення аномально нагрітої частини буде на своєму місці. Тепловізійну зйомку бажано проводити в холодну пору, тобто. в той час, коли сонце не знаходиться в самому спекотному стані, наприклад, вранці або ввечері, в цей час температура довк. середовища мінімальна. Вдень найкращих результатів можна досягти у похмуру погоду. В окремих випадках (взимку та при порівнянні температур схожих кліматів) можливі вимірювання температурних стрибків та в умовах прямого сонячного засвітлення. За цих умов абсолютне значення t можуть бути не точними і дуже відрізнятися від істинних, і потрібну інформацію можна визначити за різницею температурної схожих зон (при нестачі їх прямого нагріву енергією сонця). Для зйомки вдень найпридатніші тепловізори довгохвильового діапазону. Але все ж таки, у всіх випадках потрібно брати до уваги можливе нагрівання конструкцій сонячною радіацією, потужність якої в помірних широтах в ясний і сонячний день може досягати 1 кВт/м2.
Значна легкість може збільшувати тепловіддачу, причому дуже істотно, з поверхонь і знижувати температуру. Бажано проводити обстеження, щоб швидкість вітру досягала трохи більше 5 — 7 м/с. При потребі враховувати змінне значення коефіцієнта тепловіддачі, наприклад, при визначенні опору теплопередачі, слід застосувати необхідні формули, які рекомендує теорія теплопередачі. Для зразкового обліку впливу швидкості та сили вітру виміряні значення стрибків температури слід було б множити на поправочний коефіцієнт таблиці.
| Швидкість вітру, м/с | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Коефіцієнт виправлення | 1,00 | 1,36 | 1,64 | 1,86 | 2,06 | 2,23 | 2,40 | 2,54 |
При знаходженні тепловтрат і опору теплопередачі потрібно брати до уваги денний процес температури навколишнього повітря. Через різну теплоінерційність певних елементів огороджувальних конструкцій, відповідність виміряних температурних показників у будь-яку секунду часу зможуть не підходити правильній схожості теплозахисних властивостей даних елементів. Оцінку збою режиму теплопередачі від стаціонарного необхідно проводити згідно з ГОСТ 26629-85. Спосіб тепловізійного вимірювання опору теплопередачі певних частин конструкцій слід здійснювати в лабораторних умовах способом розміщення об'єкта, що досліджується у стінці кліматичної камери. Врахуйте, що при знаходженні опору теплопередачі згідно з ГОСТ 26254-84 спосіб тепловізійної термографії не має переваги, найголовніше, високої продуктивністю, порівняно зі стандартними засобами вимірювання температури, на підставі необхідності вибирати період недостатньо значущої зміни температури поверхні, що огороджує, протягом суттєвого часового проміжку.