Обговорення теплового розсіювання завершується простою формулою. Термографістам у роботі необхідно лише розуміння взаємозв'язків змінних у цих рівняннях. Таке розуміння дозволить їм покращити інтерпретацію того, що вони бачать на зображеннях, отриманих за допомогою тепловізорів.
a = k/ρCp
де
k = теплопровідність,
ρ - щільність,
Ср - питома теплоємність
Це лінійне рівняння, тому все, що відбувається з одного боку знаку рівності, буде певною мірою відбуватися і з іншого боку. Якщо збільшується теплопровідність, то збільшиться коефіцієнт розсіювання тепла. Якщо щільність чи питома теплоємність зростуть, то розсіювання тепла зменшиться. Матеріали з більш високою теплопровідністю зазвичай розсіюють більше тепла, ніж матеріали з низькою теплопровідністю. Більш щільні матеріали розсіюють тепло менше, ніж матеріали з меншою щільністю (при однаковій їх теплопровідності, звичайно).
Як поняття теплового розсіювання позначається на роботі термографіста у польових умовах? Найчастіше інтерес проявляється саме до тепла, що виникає всередині об'єкта, що інспектується. Те, як можна побачити " тепло залежить від того, як воно проникає зсередини об'єкта (де його неможливо побачити) на зовнішню поверхню (де його і вдається спостерігати). На температурну картину, видиму на поверхні об'єкта, впливають як стан навколишнього середовища, так і зміни операційних параметрів системи, частиною якої є об'єкт, що спостерігається. У однаково на цю картину впливають і термічні характеристики матеріалу, крізь яких проходить потік тепла. Часто доводиться приділяти більше уваги невеликим ділянкам поверхні, що мають високу концентрацію тепла, ніж більшим областям, на яких розподілено тепло більш рівномірно. А якщо об'єкт має ще й високий коефіцієнт розсіювання тепла, то температурна картина може стати дуже важкою для розуміння. "Розкидання" або розсіювання тепла може спричинити труднощі для сприйняття, і при цьому його наявність не обов'язково означає наявність проблеми.
Ще одне поширене застосування тепловізорів включає неруйнівну діагностику (NDT), коли термографіст навмисно порушує тепловий баланс, додаючи джерело тепла до об'єкта або видаляючи його. Метою таких процесів є виявлення температурних аномалій під поверхнею об'єкта. Зібрані дані можуть вказувати на чистоту матеріалу, його пористість та товщину.
Теплове розсіювання характерне для всіх матеріалів, незалежно від того, чи розглядаються короткочасні події, чи порушується температурна рівновага. Розуміння його впливу потребує уваги та представлення деяких основних принципів термодинаміки.