Відповідно до політики поетапної відмови від атомної енергетики, другий енергоблок тайванської АЕС Куошен відключено і буде виведено з експлуатації після закінчення терміну дії 40-річної ліцензії на експлуатацію.
Будівництво АЕС Куошен-2 розпочалося у березні 1976 року, а у березні 1983 року реактор із киплячою водою (BWR) потужністю 985 МВт вступив у комерційну експлуатацію.
"Деякі зацікавлені особи стурбовані тим, що в майбутньому Тайвань відчуватиме брак електроенергії", - заявила Тайванська енергетична компанія (Taipower). "Taipower розробила довгостроковий план з розвитку енергопостачання та будівництва електромереж. Ми активно розвиваємо газові електростанції, які скорочують викиди вуглекислого газу більш ніж удвічі. В даний час компанія запустила такі газові проекти з виробництва електроенергії, як Датан, Сінгда, Тайчунг, Тунсяо ІІ та Далін Що стосується існуючих енергоблоків, Taipower скоригувала річний план ремонтних робіт і скоротила терміни їх проведення у зв'язку з екстремальними погодними умовами, компанія продовжує зміцнювати енергосистему і за останні п'ять років інвестувала в модернізацію обладнання для розподілу електроенергії суму 3,3 млрд. доларів США".
Taipower зазначила, що наприкінці цього року планує ввести в експлуатацію нові вугільні енергоблоки Тунсяо та Датан No.8 загальною потужністю 1,3 ГВт. "Загальна встановлена потужність перевищує 985 000 кВт/год зупиненого атомного енергоблока №2", - йдеться у повідомленні.
Політика поетапної відмови.
Демократична прогресивна партія Тайваню (ДПП), яка отримала більшість в уряді у січні 2016 року, обіцяла "створення без'ядерної батьківщини до 2025 року". Згідно з цією політикою, планується вивести з експлуатації шість діючих енергетичних реакторів Тайваню після закінчення їхніх 40-річних ліцензій на експлуатацію. Незабаром після приходу до влади уряд ДПП прийняв поправку до Закону про електроенергетику, ухваливши політику поступової відмови від атомної енергії як закон. Сьогодні уряд прагне того, щоб структура енергобалансу складалася на 20% із відновлюваних джерел, 50% зі зрідженого природного газу та 30% з вугілля.
Однак на референдумі, який відбувся у листопаді 2018 року, виборці проголосували за відміну цієї поправки, а вже 2 грудня поправка була офіційно видалена із Закону про електроенергетику.
Тим не менш, у січні 2019 року міністр економіки Шень Чон-чин заявив, що "продовження або перезапуск атомних електростанцій на Тайвані не буде через суб'єктивні та об'єктивні умови, а також через заперечення громадськості".
Перший блок найстарішої АЕС Тайваню Чіншань було виведено з експлуатації у грудні 2018 року, а другий блок – у липні 2019 року.
Термін дії 40-річної ліцензії на експлуатацію Куошен-1 - також реактора ВВЕ потужністю 985 МВт - спливав 27 грудня 2021 року. Однак у травні 2021 року компанія Taipower заявила, що зможе експлуатувати реактор лише до червня через відсутність сховища у басейні відпрацьованого палива енергоблоку.
План виведення реактора з експлуатації передбачав будівництво сухого сховища для відпрацьованого палива, яке було відкладено через суперечку між компанією Taipower та урядом міста Нью-Тайбей, який виступає проти постійного сховища відпрацьованого палива в межах своєї території.
Тайвань наразі експлуатує два ядерні реактори на АЕС Мааньшань з водою під тиском, потужністю по 936 МВт, термін дії ліцензій на експлуатацію яких спливає 27 липня 2024 року та 17 травня 2025 року відповідно. У липні 2021 року Taipower подала заявку до Ради з атомної енергії на закриття двоблочної АЕС Мааньшань. Згідно з чинним законодавством, компанія має подати заявку на виведення блоків з експлуатації не менш як за три роки до припинення виробництва енергії.
Будівництво двох енергоблоків на АЕС Лунмень почалося 1999 року. Однак через політичні, юридичні та нормативні затримки перший блок був законсервований у липні 2015 року, а будівництво другого блоку було припинено у квітні 2014 року.