Значні інвестиції Китаю у відновлювані джерела енергії сприяли тому, що ця галузь зараз домінує на світовій арені і більше не потребує підтримки держави.
Китай рухається до декарбонізації величезними темпами. Інвестиції в екологічно чисту енергію в цій країні Bloomberg нещодавно описав як "шалений ентузіазм, який припускає, що Китай досягне переломного моменту у своєму енергетичному переході до 2030 року". Безумовно, "Китай, як і раніше, спалює більше викопного палива, ніж будь-яка інша країна у світі, але розвиток сектору чистої енергетики є гарною ознакою для більш чистого майбутнього, як цієї країни, так і всього світу".
Минулого тижня BloombergNEF значно підвищив свій прогноз щодо кількості сонячних установок у Китаї на 2023 рік, прогнозуючи, що Пекін збільшить сонячні потужності майже втричі в порівнянні з двома роками раніше, і це більше, ніж у США. За даними Bloomberg, загальна кількість електромобілів на китайському ринку також зростає: понад третину всіх продажів у Китаї минулого місяця припало на електричні автомобілі. Для порівняння, в США електромобілі становлять лише 4% від продажу нових автомобілів.
Згідно з останніми даними BloombergNEF, минулого року лише в Пекіні витрати на відновлювані джерела енергії становили 546 мільярдів доларів США. Ця сума дорівнює майже половині всіх витрат на екологічно чисту енергію планети; майже вчетверо більше, ніж 141 мільярд доларів, витрачених США; і в 2,5 рази більше ніж 180 мільярдів доларів, витрачених Європейським Союзом. Інтенсивні витрати Китаю на цей сектор принесли свої плоди: галузь чистої енергетики в цій країні стала настільки стійкою, що більше не потребує великих державних інвестицій і домінує на світовій арені.
Завдяки таким енергетичним програмам, як "Один пояс, один шлях" Китай значно збільшив свій вплив на ринках по всьому світу. Інвестуючи значні кошти в енергетичні ринки, що розвиваються, Пекін одночасно підвищив власну енергетичну безпеку і значно розширив глобальний вплив, особливо в країнах, що розвиваються від Африки до Латинської Америки.
Згідно з звітом Міжнародного енергетичного агентства "Перспективи розвитку енергетичних технологій у 2023 році", китайські виробники "монополізували ключові ланцюжки поставок екологічно чистої енергії та стали незамінними у процесі глобального енергетичного переходу".
В даний час Китай є провідним світовим постачальником екологічно чистих енергетичних технологій та єдиним експортером багатьох з них. У Китаї зосереджено не менше 60% світових виробничих потужностей для більшості технологій масового виробництва (наприклад, сонячних фотоелектричних, вітряних систем та батарей) та 40% виробництва електролізерів”.
Це означає, що, незважаючи на підтримку місцевих компаній, що виробляють сонячні, вітряні та електронні батареї, США та Європа все одно будуть змушені купувати продукцію у китайських виробників. Переорієнтація ланцюжків поставок таких компонентів, як сонячні панелі та батареї для електромобілів, вимагатиме часу та грошей, особливо, враховуючи наявність набагато дешевше і усталені китайських ланцюжків поставок.
Нещодавно Сполучені Штати намагалися вимагати закуповувати місцеву продукцію та підтримати місцевих виробників у рамках Закону про зниження інфляції, але компанії, які працюють у сфері чистої енергії, стверджують, що це більше зашкодить енергетичному переходу, аніж допоможе. "Прямо і опосередковано США залежатимуть від постачання з Китаю", - цитує Financial Times Пола Лезкано, старшого наукового співробітника BloombergNEF. "Керівництво може сприяти збільшенню виробництва в США, але більшість продукції, що використовується в американських сонячних проектах, як і раніше, надходитиме із заводів, розташованих у Південно-Східній Азії, більшість з яких належать китайським компаніям".
Незважаючи на обґрунтовані побоювання з приводу домінування Китаю та посилення геополітичних та економічних важелів впливу на світовий енергетичний сектор, є й деякі значні переваги від зростання витрат Пекіна на чисту енергію. Bloomberg повідомляє, що Китай наближається до "переломного моменту, коли використання викопного палива почне знижуватись у довгостроковій перспективі, і це може статися вже наступного року". Декарбонізація Китаю має велике значення для досягнення глобальних кліматичних цілей, оскільки країна є найбільшим у світі емітентом парникових газів, на яку припадає близько 30% глобальних викидів, при цьому виділяється понад 10065 мільйонів тонн CO2.
Звичайно, на шляху декарбонізації з'являться нові перешкоди. Наприклад, скажені темпи прискорення виробництва сонячних панелей випереджають попит і можуть призвести до значних збоїв на ринку, оскільки панелі впадуть у ціні. Також будуть потрібні великі інвестиції в інфраструктуру енергосистеми, щоб забезпечити все нові змінні обсяги електроенергії. Зрештою, відмова Китаю від вугільної генерації буде дуже складним завданням. У сільських районах Китаю історично вугілля асоціюється з енергетичною безпекою, тому крім економічних перетворень буде потрібний ідеологічний перехід. На "щастя" для Китаю, авторитаризм дозволяє проводити економічні та промислові перетворення в односторонньому порядку та такими темпами, про які Захід може лише мріяти.