Основна мета конференції у Глазго полягала у тому, щоб «залишити вугілля в історії». Але, як виявилось, легше сказати, ніж зробити. Абзац, у якому йдеться про те, що «боротьба зі зміною клімату вимагає, щоб світ припинив використання вугілля і відмовився від субсидування викопного палива» довелося переписувати кілька разів. Формулювання було ослаблене, оскільки Індія, яка сильно залежить від вугілля, наполягла на заміні формулювання «поетапна відмова» на «поетапне скорочення».
Яку ж роль відіграє вугілля у зміні клімату та в енергетичній системі, і чому від нього так важко відмовитись:
Чому вугілля?
Вугілля має найбільший вплив на клімат. Більше, ніж нафта чи природний газ. На її частку припадає близько 20% усіх викидів парникових газів. Вугілля відносно легко замінити: альтернативні альтернативи вугільної енергії доступні вже кілька десятиліть. Також у процесі спалювання вугілля відбувається забруднення повітря, виникає смог, кислотні дощі, що підвищує ризик респіраторних та онкологічних захворювань.
Хто спалює найбільше вугілля?
На сьогоднішній день найбільшим споживачем вугілля є Китай, за ним йдуть Індія та Сполучені Штати. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2019 році Китай виробив 4876 ТВт-год електроенергії з вугілля, майже стільки ж, скільки решта світу. Але, згідно з аналізом Ember, аналітичного центру з питань клімату та енергетики, за рівнем викидів вугілля на душу населення лідирує Австралія, за нею йдуть Південна Корея, Південна Африка, США та Китай.
Чому країни досі спалюють вугілля?
Якщо коротко, то тому що вугілля дешеве та його багато. Відновлювані джерела енергії стають все більш конкурентоспроможними, але вугілля не так просто позбутися. Потреба в електроенергії у світі стрімко зростає пропорційно зростанню населення, а відновлюваних джерел енергії недостатньо, щоб задовольнити зростаючий попит. За прогнозами МЕА, Індії для задоволення очікуваного попиту на електроенергію у найближчі 20 років необхідно створити енергосистему рівну енергосистемі ЄС. Статистика МЕА показує, що у 1973 р. частка вугілля у світовому виробництві електроенергії становила 38%; у 2019 році – 37%. Таким чином роль вугілля в енергетичному секторі залишалася відносно стабільною протягом останніх п'яти десятиліть.
Що було погоджено з вугілля в Глазго?
Багато країн, зокрема острівні держави, побоюються, що угода ООН щодо клімату може «закликати до поетапної відмови від вугілля». Але формулювання було пом'якшене під час переговорів через опір Індії, і, зрештою, угода просто рекомендує активізувати зусилля щодо «поступового скорочення вугільної енергетики» без встановлення термінів.
Що далі з вугіллям?
У довгостроковій перспективі вугілля не має майбутнього, і не лише через кліматичні проблеми. Останнім часом у США природний газ витісняє вугілля з економічних причин. Проте цього року ціни на вугілля відновилися через різке зростання цін на природний газ. З моменту підписання Паризької угоди в 2015 році багато країн поставили собі за мету досягти нульового рівня викидів, що часто вимагало поступового закриття вугільних електростанцій, які не оснащені дорогими технологіями, що вловлюють викиди. Австрія, Бельгія та Швеція вже закрили усі вугільні електростанції. Британія планує відмовитись від вугілля до 2024 року. За даними Центру досліджень в галузі енергетики та чистого повітря, заяви, зроблені під час конференції у Глазго, призведуть до закриття ще близько 370 вугільних електростанцій у всьому світі.