Після аварії на станції Фукусіма 1 у 2011 році Японія не наважувалася відновити ядерну енергетику, але сьогодні можна побачити ознаки того, що ядерна енергетика в країні може відновитись раніше, ніж планувалося.
Прем'єр-міністр Фуміо Кісіда, який займає свою посаду трохи більше року, є переконаним прихильником перезапуску багатьох існуючих реакторів острівної держави. У серпні він також запропонував розглянути можливість розробки реакторів нового покоління, оскільки зростаючі ціни на енергію змусили переглянути політику Японії щодо ядерної енергетики та змінити громадську думку.
Японія значною мірою покладалася на атомну енергетику до аварії на АЕС Фукусіма. До 2011 року близько 30% електроенергії в Японії вироблялося за допомогою атомної енергії, і очікувалося, що до 2017 року ця частка збільшиться щонайменше до 40%. Після катастрофи всі ядерні реактори Японії було відключено від мережі.
Перший реактор – енергоблок Сендай 1 (рис. 1) – відновив роботу у серпні 2015 року.
Другий енергоблок Сендай було запущено у жовтні того ж року. За даними Всесвітньої ядерної асоціації (WNA), з того часу було запущено ще вісім блоків, а ще 15 реакторів знаходяться на різних стадіях процесу отримання дозволу на перезапуск. Також подали заявки два реактори, що будуються (Ohma і Shimane 3). Після російського військового вторгнення в Україну прем'єр-міністр Японії заявив, що "країна прискорить перезапуск дев'яти блоків до зими 2022 року, а ще семи - до літа 2023 року".
1. Сендайська АЕС у Сендаї, Японія.
Проте процес перезапуску реакторів є досить складним. Управління з ядерного регулювання Японії (NRA), яке називає себе "незалежним регулюючим органом", вимагає проведення оцінки безпеки своїми інспекторами, так і брифінгу операторів з місцевими органами влади. Оцінка ґрунтується на нових нормативних вимогах, сформульованих NRA у липні 2013 року після консультацій з громадськістю. При розробці правил уповноважені NRA посилалися на рекомендації з безпеки Міжнародного агентства з атомної енергії, Фінляндії, Франції та США, а також правила проведення стрес-тестів та попередні 30-точкові заходи, видані в квітні 2012 року агентством-попередником NRA.
Крім отримання згоди місцевих органів влади, процес розгляду складається із трьох частин, які можуть проводитися паралельно. Серед пунктів, необхідних процедурами NRA, є перевірка захисту від цунамі, затвердження сейсмічних вимог, перевірка об'єктів станції, затвердження детального проекту та програми експлуатаційної безпеки станції. Передексплуатаційні перевірки можуть проводитись після отримання детального проекту, що розглядається на другому етапі, але зазвичай вони проводяться після завершення всіх трьох етапів розгляду.
WNA повідомляє (з посиланням на програму інженерних робіт), що передексплуатаційні інспекції зайняли в середньому 137 днів для п'яти реакторів, які були перезапущені до кінця 2016 року. Для п'яти реакторів, які повернулися в експлуатацію з того часу, інспекція займала в середньому понад 200 днів.
Шинсуке Яманака, який є членом комісії NRA з 2017 року і нещодавно змінив Т. Фукету на посаді голови агентства, заявив, що готовий прискорити процес перевірки реакторів. Під час своєї інавгураційної прес-конференції 26 вересня він сказав: “Наша основна позиція полягає у проведенні суворих перевірок, але ми готові вжити заходів для прискорення процедур регулювання та покращення зв'язку між нами та операторами атомних станцій”.
Тим часом у Японії також рухається за продовження терміну експлуатації реакторів. У грудні Яманака виклав запропоновані зміни, які дозволять блокам працювати довше за 60 років після проведення додаткових перевірок безпеки. Згідно з чинними правилами, прийнятими після аварії на АЕС Фукусіма, термін експлуатації ядерних реакторів у Японії обмежений 40 роками. Однак корпуси реакторів, які пройшли перевірку NRA на деградацію до досягнення 40-річного рубежу, можуть працювати ще 20 років. Продовженням можна скористатися лише один раз, тому реактори мають бути виведені з експлуатації після досягнення 60-річного віку.
Згідно з новою пропозицією, реактори, які експлуатуються протягом 30 років, повинні проходити перевірки на наявність ознак деградації. Якщо вони пройдуть перевірку, то реакторам буде дозволено працювати ще протягом 10 років. Кожне десятиліття реактори повинні проходити додаткові випробування на деградаційну безпеку, щоб продовжувати роботу. За дотримання таких умов вони можуть експлуатуватися понад 60 років, якщо продовжуватимуть випробування.
Деградація через старіння відбувається за рахунок крихкості корпусу реактора в результаті дії нейтронів, корозію зовнішнього корпусу контайнменту та погіршення міцності бетону. Ризики безпеки, пов'язані з деградацією через старіння, з часом зростають.
Чотири японські реактори - Міхама 3, Такахама 1 і 2 і Токай 2 - знаходяться в експлуатації понад 40 років. Всі вони, як повідомляється, отримали дозвіл на 20-річне продовження, але тільки один із них, Міхама 3 компанії Kansai Electric Power Co. у префектурі Фукуї, відновив роботу. Ще сім діючих реакторів у Японії досягнуть 40-річчя протягом наступних п'яти років. У Японії 33 реактори класифікуються як діючі, а два перебувають у стадії будівництва.