Останній звіт про стан світової ядерної промисловості показує, що номінальна чиста потужність ядерної генерації у період між 2020 та 2021 роками скоротилася на 0,4 ГВт, незважаючи на те, що минулого року у світі було введено в експлуатацію шість нових реакторів. В результаті частка атомної енергетики у світовому енергобалансі вперше за чотири десятиліття впала нижче за 10%.
Нинішня енергетична криза, спричинена пандемією та російською військовою агресією в Україну, «вдихнула нове життя у світову атомну енергетику»: минулого року в експлуатацію було введено шість нових реакторів. Для порівняння: у 2019 році було введено шість реакторів, а у 2020 році – жодного.
Згідно з останнім щорічним звітом «Про стан світової ядерної промисловості», опублікованим французьким ядерним консультантом Міклом Шнайдером, три з шести реакторів почали працювати в Китаї та по одному в Індії, Пакистані та Об'єднаних Арабських Еміратах.
«Минулий рік був вдалим з точки зору виробництва електроенергії та початку будівництва реакторів», - сказав Шнайдер. «Шість реакторів було введено в експлуатацію у 2021 році, проте було ухвалено рішення про закриття десяти реакторів, два з яких не генерували енергію з 2018 року. Тому цю невелику тенденцію до зростання не можна вважати глобальним зростанням.
«У 2021 році було розпочато будівництво 10 реакторів, з них - шість у Китаї та чотири в Росії, що вдвічі більше, ніж п'ять у 2020 році, включаючи чотири в Китаї та один у Росії. У першій половині 2022 року у світі було розпочато будівництво трьох реакторів – все в Китаї», - сказав він. «Схоже, що Китай знову нарощує будівництво, але поки що це не можна назвати тенденцією. У Росії почалася реалізація кількох проектів, проте невідомо, який вплив на їхнє будівництво вплинуть на санкції, навіть якщо сьогодні вони не зачіпають ядерний сектор».
Шнайдер визнав, що у зв'язку із нинішньою енергетичною кризою «існує величезний тиск на продовження термінів експлуатації ядерних реакторів». Він сказав: «Вже є деякі результати, наприклад, у Бельгії та Каліфорнії, але цього явно недостатньо для відновлення галузі: номінальна чиста потужність атомних електростанцій скоротиться більш ніж на 0,4 ГВт на рік порівняно з 2021 роком. Тому, так звана, «технологічна геріатрія» не може поки що забезпечити виживання ядерної енергетики».
«За останні два десятиліття було запущено 98 та закрито 105 атомних електростанцій. Із них 50 було введено в експлуатацію в Китаї, де не було закрито жодного реактора», - заявила команда експертів. «За межами Китаю за той самий період було закрито 57 енергоблоків; чиста потужність знизилася на 25 ГВт».
Нині у світі експлуатується 411 реакторів у 33 країнах. Це на чотири блоки менше, ніж торік; на сім менше, ніж у 1989 році; та на 27 менше, ніж у 2002 році, коли працювало 438 реакторів.
«У 2021 році виробництво атомної енергії збільшилося на 3,9%, що дещо нижче за рівень 2019 року», - йдеться в доповіді. «Китай другий рік поспіль виробляє більше ядерної електроенергії, ніж Франція; і посідає друге місце після США серед найбільших генераторів ядерної енергії».
Порівнюючи траєкторію розвитку атомної енергетики до 2021 року з траєкторією розвитку відновлюваних джерел енергії, автори доповіді зазначають, що інвестиції в джерела енергії, що не відновлюються, склали 366 млрд. доларів США. Це у 15 разів перевищує інвестиції у будівництво атомних електростанцій, які минулого року досягли 8,8 ГВт.
Аналітики навели нещодавні дані американської компанії Lazard, згідно з якими у період з 2009 по 2021 рік вирівняна вартість енергії великих сонячних та вітряних електростанцій впала на 90% та 72% відповідно, тоді як вартість ядерної енергії зросла на 36%.
«У 2021 році тільки вітряна та сонячна енергія становили 10,2% у виробництві електроенергії, вперше забезпечивши понад 10% світової електроенергії та перевершивши ядерну генерацію, яка скоротилася до 9,8%, тобто вперше за чотири десятиліття становила менше 10%», – заявили вони.