4. Загальні вимоги.
4.1. Правила встановлюють основні вимоги безпеки під час виконання робіт з поточного ремонту і підготовки цистерн до наливу світлими і темними нафтопродуктами та вагонів бункерного типу для нафтобітуму (далі - вагони-бункери) на промивально-пропарювальних станціях, пунктах і поїздах (далі - ППС).
4.2. Обробка цистерн під час підготовки їх до ремонту і наливу може проводитися (в залежності від кліматичних умов) на відкритих естакадах, або на естакадах, розташованих в приміщеннях, які мають необхідне обладнання і оснащення.
В районах із розрахунковою зовнішньою температурою нижче –30°С цистерни повинні оброблятись на естакадах, розміщених в закритих приміщеннях.
4.3. Правила не розповсюджуються на роботи з поточного ремонту і підготовки цистерн до наповнення рідинними хімічними речовинами (кислотами, спиртами, зрідженими газами тощо) та іншими матеріалами, а також на ремонт цистерн і вагонів в умовах депо.
4.2. Під час поточного ремонту і підготовки до наливу цистерн і вагонів-бункерів у відповідності до ГОСТ 12.0.003-74 на працівників можуть впливати наступні основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:
- рухомий склад, що рухається;
- транспортні засоби, що рухаються, електрокари, самохідні вишки або візки для огляду котлів цистерн;
- машини, механізми, що рухаються;
- рухомі частини насосного, зливного, підіймально-транспортного і іншого обладнання;
- предмети і інструмент, що падають з висоти;
- підвищене значення напруги електричного кола, замкнення якого може здійснитися через тіло людини;
- підвищені рівні шуму і вібрації насосного і компресорного обладнання;
- недостатня освітленість робочої зони і недостатність природного світла під час роботи всередині котла цистерни;
- підвищена температура поверхонь обладнання, підвищений тиск пари під час обробки цистерн;
- підвищена загазованість і запиленість повітря робочою парою і аерозолями нафтопродуктів;
- підвищена і знижена температура, вологість і рухомість повітря робочої зони під час роботи на відкритому повітрі;
- хімічні фактори, які впливають на організм людини через дихальні шляхи, систему харчового травлення і шкіру;
- нервово-психічні перевантаження під час роботи на висоті і всередині котлів цистерн.
4.3. Під час виникнення вибухопожежонебезпечної аварійної ситуації на працівників можуть впливати небезпечні фактори вибуху і пожежі.
4.4. Рівень шуму і вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати значень, встановлених ДСН №3.3.6.037-99, ДСН №3.3.6.039-99, ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90.
4.5. Освітленість робочих місць в приміщеннях і на відкритих площадках ППС повинна відповідати вимогам НАОП 5.1.11-3.02-91 і НАОП 5.1.11-3.04-86.
4.6. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони на ППС повинен відповідати значенням ГОСТ 12.1.005-88.
4.8. Організація виробничого процесу поточного ремонту і підготовки цистерн і вагонів-бункерів до наливу нафтопродуктами повинна передбачати наступні основні заходи:
- встановлення маршрутів пересування працівників по території ППС;
- наявність пішохідних проходів і проїздів для транспортних засобів;
- наявність централізованої системи обгородження состава цистерн і окремих цистерн, а також обгородження переносними сигналами встановленого зразка;
- забезпечення захисту обслуговуючого персоналу від ураження електричним струмом на електрифікованих коліях станції відповідно до НАОП 5.1.11-1.14-87;
- забезпечення працівників необхідним безпечним інструментом, пристроями, засобами захисту і контролю;
- зливання залишків нафтопродуктів, яке виключає виділення в повітря небезпечних речовин і забруднення шкіри працюючих;
- контроль за параметрами технологічного процесу, який виключає виділення газів, пари і рідини в робочу зону;
- наявність виробничого обладнання, яке виключає, по можливості, контакт працюючих із шкідливими речовинами;
- впровадження автоматизованих і механізованих способів з обробки цистерн і вагонів-бункерів.
4.9. Керівництво ППС повинно мати адреси і номери телефонів найближчих медичних закладів. Ці адреси і номери телефонів мають бути вивішені на робочих місцях і в місцях відпочинку.
4.10. На всіх ППС мають бути ці Правила, інструкції з охорони праці, що діють на підприємстві для працівників, із зазначенням в них прийнятої на підприємстві системи оповіщення працівників під час виникнення аварій, а також способів надання першої (долікарняної) допомоги.
Працівники повинні бути проінструктовані відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-99.
4.11. Кожний працівник повинен знати своє місце і обов’язки під час ліквідації аварії відповідно до плану ліквідації аварійних ситуацій, вміти користуватися рятівним спорядженням і засобами індивідуального захисту (ЗІЗ).
4.12. Загальні вимоги пожежної безпеки, вимоги до утримання
ППС, повинні відповідати НАПБ В.01.010-97/950.
4.7. Для забезпечення пожежної безпеки виробничих процесів на ППС необхідно дотримуватись вимог НАПБ А.01.001-95, ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.1.010-76.
4.13. Для всіх будинків та приміщень виробничого та складського призначення ППС має бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86).
4.14. На ППС повинен бути передбачений надійний зв'язок із найближчим підрозділом пожежної охорони.
4.15. Засоби пожежогасіння та пожежна сигналізація повинні постійно утримуватися в справному стані та відповідати вимогам ДБН В.2.5-13-98.
4.16. ППС, які знов проектуються і реконструюються, повинні обладнуватися автоматичними засобами пожежної сигналізації, засобами автоматичного контролю вибухонебезпечних концентрацій речовин у повітрі і автоматичними засобами пожежогасіння.
Незалежно від наявності автоматичних засобів сигналізації і пожежогасіння в приміщеннях і на території ППС повинні розміщуватись пожежна техніка та первинні засоби пожежогасіння.
4.17. Для всіх будинків та приміщень, а також зовнішніх виробничих і складських дільниць, має бути визначений клас вибухонебезпечної або пожежонебезпечної зони за ДНАОП 0.00-1.32-01, який необхідно позначити на вхідних дверях приміщення.
4.18. Організація і ведення технологічних процесів на ППС повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації на відповідні процеси, а також вимогам НАПБ В.01.010-97/950.
4.19. Естакади і площадки слід очищати від залишків нафтопродуктів і промивати гарячою водою не рідше, ніж один раз у зміну.
4.20. Під час організації і ведення технологічних процесів необхідно здійснювати:
- періодичний контроль за станом повітря робочої зони (рекомендується встановлення автоматичних газоаналізаторів контролю токсичних концентрацій);
- періодичний контроль функціонування систем сигналізації і пожежогасіння;
- своєчасне вилучення вибухопожежонебезпечних відходів виробництва.
4.21. У виробничих і складських приміщеннях, в яких використовуються або зберігаються речовини і матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечні концентрації парів та газів, встановлюються газоаналізатори для контролю стану повітряного середовища. Коли відсутні автоматичні газоаналізатори, дозволяється регулярне проведення аналізів повітряного середовища іншими приладами. Періодичність і методика проведення аналізів мають бути відображені в технологічному процесі підприємства.
4.22. Приміщення, в яких розміщені вибухопожежонебезпечні виробництва, мають бути обладнані автоматичними засобами контролю параметрів процесу, сигналізацією досягнення граничних значень і системами блокування, що запобігають виникненню аварійних ситуацій, які повинні забезпечувати:
- включення в роботу звукової і світлової сигналізації;
- включення аварійної вентиляції;
- зупинку компресорів, насосів та інших апаратів або включення в роботу аварійних засувок (відсікаючих клапанів), які припиняють надходження у технічне устаткування і комунікації виробничого приміщення пожежонебезпечних речовин;
- викидання горючих газів або зливання ЛЗР та ГР з аварійного технологічного устаткування за межі виробничого приміщення або подачу флегматизаторів у технологічне устаткування і комунікації.
4.23. Для забезпечення аварійного зливу пожежонебезпечних речовин на ППС необхідно мати аварійні ємності, які розташовуються за межами виробничих будинків.
4.24. Збірні і аварійні ємності для ЛЗР та ГР рекомендується обладнувати сигналізаторами максимального рівня заповнення, а при необхідності і переливними трубами, зв’язаними з витратними та аварійними ємностями.
4.25. На території ППС не дозволяється:
- підніматися на естакаду під час обледеніння цистерн та естакади, коли відсутні огородження, поручні;
- палити і застосовувати відкритий вогонь;
- виконувати роботи, коли несправні перехідні містки;
- переходити з естакади на цистерну без перехідних містків;
- знаходитись стороннім особам біля місць оброблення цистерн або на естакаді;
- прокладати над залізничними коліями, будинками і спорудами повітряні електромережі;
- зливати залишки легкозаймистих, горючих рідин і інших залишків нафтопродуктів разом із водою і конденсатом в загальну каналізаційну мережу, відкриті канави, під укіс тощо;
- застосовувати драбини, що утворюють іскри від ударів і тертя, для спускання людей в цистерну;
- застосовувати інструмент з іскроутворюючого матеріалу та взуття, яке має стальні пластини або цвяхи;
- залишати обтиральні матеріали всередині і на зовнішніх частинах цистерн;
- в’їзд локомотивів в депо очищення і під естакади.
4.26. Палити на території ППС дозволяється тільки в спеціально обладнаних для цього приміщеннях, які погоджені із органами державного пожежного нагляду і СЕС залізниць і позначені відповідними знаками.
4.27. На ППС необхідно постійно забезпечувати справний стан фільтрів вентиляційних установок і очисних споруд.
4.28. На території ППС мають бути окремі ємності для збирання і зберігання залишків нафтопродуктів, баласту, який забруднений і просочений нафтопродуктами, обтиральних матеріалів, шламу і інших матеріалів.
4.29. Баласт, обтиральні матеріали і інші предмети, які збираються із колій і території і забруднені нафтопродуктами, а також шлам, який вилучається із цистерни після закінчення робочої зміни, повинні вивозитись в спеціально відведені для цього місця, які погоджені з СЕС залізниці і знешкоджуватися. Для очищення забрудненої території рекомендується використовувати бактеріальні препарати.
4.30. Забруднені етильованим бензином шпали, рейки з кріпленнями, стрілочні переводи, площадки з твердим покриттям, а також інші дільниці території повинні негайно знешкоджуватися кашкою хлорного вапна або гасом.
4.31. Баластний шар і поверхня землі, а взимку і сніг, які забруднені етильованим бензином, мають бути зняті на всю глибину просочування, вивезені на спеціальні бетоновані площадки, місце розташування яких погоджено з СЕС залізниці і органами державного пожежного нагляду, облиті гасом і пропалені.
Очищене місце після лабораторного аналізу, має бути засипане чистим піском або щебенем.
4.32. Перелік мийних розчинів і хімічних речовин, які застосовуються для зовнішнього і внутрішнього очищення цистерн, мають бути погоджені із СЕС залізниці.
4.33. Промивальна вода під час оброблення цистерн з-під етильованого бензину повинна збиратися у вакуумзбірники або спеціальні резервуари. Цю воду необхідно нейтралізувати густим розчином хлорного вапна із розрахунку не менше 2 кг на 1000 л води або шляхом екстрагування тетраетилсвинцю із води неетильованим бензином або гасом.
Для нейтралізації застосовується свіжоприготовлений густий розчин хлорного вапна.
4.34. Зливання нейтралізованої промивальної води в загальний колектор у відповідності із технологічним процесом дозволяється через 70 хвилин після введення у вакуумзбірник або резервуар кашки хлорного вапна. Місця зливання промивальної води, яка пройшла нейтралізацію, повинно бути погоджено із СЕС залізниці.
4.35. Зливання промивальної води в очисні споруди ППС дозволяється після оброблення цистерни тільки з-під нафтопродуктів. Знешкодження промивальної води, яка зливається із спецестакад після оброблення цистерн з-під етильованого бензину, повинне проводитися в окремих очисних спорудах.
4.36. Каналізація повинна забезпечувати відвід і очищення виробничих стоків від усіх об’єктів у відповідності з вимогами санітарних норм.
4.37. Комплекс очисних споруд повинен забезпечувати очищення промивальної води до встановлених норм і передбачати повторне використання її по замкнутому циклу. Використання промивальної води має бути замкнене (безвитічне).
Для збирання і нейтралізації промивальної води на ППС мають бути наступні споруди: зливно-наливний стояк, приймальний резервуар, резервуар екстрагування, брудовідстійник, бензоуловлювач, акумулятор води, резервуар для етильованого бензину, накопичувач осаду.
Нафтовловлювачі повинні регулярно очищатися від шламу, бруду і нафтопродуктів механізованим способом.
4.38. Усі побічні продукти технологічного процесу під час підготовки цистерн і вагонів-бункерів для ремонту і наливу повинні максимально утилізуватися.
4.39. Санітарно-захисна зона ППС повинна встановлюватись у кожному конкретному випадку розрахунковим шляхом за погодженням із СЕС залізниці.
4.40. Під час розробки технологічних процесів з ремонту і підготовки цистерн до наливу нафтопродуктів, крім цих Правил, необхідно керуватися ГОСТ, ДБН, СНиП та іншими міжгалузевими, галузевими нормативними актами з охорони праці і охорони навколишнього природного середовища.
4.41. Підготовка цистерн та вагонів-бункерів на ППС до ремонту і наливу повинна проводитися у відповідності із розробленим на підприємстві технологічним процесом, погодженим із СЕС залізниці.
4.42. Згідно з цими Правилами для всіх видів робіт, які проводяться на ППС, і професій працівників мають бути розроблені інструкції з охорони праці, і інструкції з пожежної безпеки відповідно до ДНАОП 0.00-4.15-98, НАПБ А.01.001-95.
4.43. Контроль за станом охорони праці і дотриманням вимог цих Правил на ППС має здійснюватися відповідно до НАОП 5.1.11-4.03-86.
4.44. В складі ППС може створюватися хімічна лабораторія, яка оснащена обладнанням і приладами за переліком, затвердженим Центральною санітарно-епідеміологічною станцією на залізничному транспорті. Лабораторія повинна визначати найменування залишків нафтопродуктів, які раніше перевозилися, в котлах цистерн, перевіряти їх на вибухонебезпеку газоповітряного середовища і визначати концентрацію шкідливих речовин у повітрі робочої зони.