Структура бази даних для зберігання результатів діагностування.
Структура бази даних за результатами тепловізійної діагностики залежить від багатьох факторів:
- специфіки енергопідприємства, у структурі якого працює ПТКД (електростанція, підприємство електричних мереж, центральна служба ізоляції енергосистеми, енергоремонтне підприємство, спеціалізоване налагоджувальне підприємство тощо);
- специфіки та кількості обстежуваних об'єктів (підстанцій, ОРУ. КТП тощо);
- вибраної стратегії діагностування та алгоритму контролю за усуненням дефектів (див., наприклад, рис. 6.1);
- можливостей технічних засобів обчислювальної техніки та кваліфікації програмістів, які створюють БД;
- інших факторів, які визначаються конкретними місцевими умовами.
Таким чином, побудувати структуру БД і сформулювати вимоги до неї, не знаючи конкретних місцевих умов, у яких працюватиме підрозділ, що виконує тепловізійну діагностику, вкрай важко, у кожному конкретному випадку її конфігурація може бути різною. Можна тільки сформулювати найзагальніші та найменші вимоги до БД, які викладені нижче.
Структура бази даних повинна дозволяти користувачу групувати обстежуване обладнання за заздалегідь встановленими категоріями (типом, місцезнаходженням, належністю, запланованою та фактичною датою обстеження, характером та небезпекою (класом) виявлених дефектів, відомостями про їх усунення тощо) та давати йому можливість простими. діями викликати будь-який запис (або групу записів) бази даних для аналізу, друку, побудови графіків та/або діаграм, таблиць тощо.
Вкрай бажано, щоб база даних дозволяла зберігати вихідну інформацію про виконані обстеження (тобто інформацію, яка була використана для складання звітів або протоколів) у її первісному вигляді (з термограмами та фотографіями обстеженого обладнання).
Рекомендується наступна зразкова структура бази даних:
- відомості про обладнання;
- графік обстежень;
- відомості про виконані обстеження;
- відомості про усунення дефектів персоналом ремонтної служби енергопідприємства (дата усунення дефекту, характер виконаних робіт, посади, прізвища та координати виконавців тощо);
- підсумкові відомості (результати статистичної обробки виконаних обстежень, діаграми, графіки, підсумкові таблиці тощо);
- вихідна інформація про виконані обстеження;
- звіти про виконані обстеження.
Відомості про виконані обстеження можуть містити такі дані:
- дата обстеження;
- розташування електрообладнання та/або контактних з'єднань (контактів);
- оперативне найменування РУ;
- перелік електрообладнання (приєднань), вимкнених на момент обстеження;
- оперативне найменування приєднання з діагностованими контактними з'єднаннями (контактами) або одиницями електрообладнання;
- фаза приєднання з діагностованими контактними з'єднаннями (контактами) або одиницями електроустаткування;
- короткий опис дефекту (розташування в межах фази приєднання (одиниці контактних з'єднань і контактів, найменування елементів електрообладнання або контактних з'єднань (контактів), характер дефекту, матеріал контакт-деталей тощо);
- максимальна температура в області виявленого дефекту при поточному навантаженні;
- перевищення максимальної температури дефекту та/або надмірна температура при поточному навантаженні;
- електричне навантаження контактних з'єднань (контактів) або одиниці електрообладнання у відсотках;
- прогнозована максимальна температура в області виявленого дефекту при номінальному навантаженні;
- прогнозоване перевищення максимальної температури дефекту та/або надмірна температура при номінальному навантаженні;
- клас дефекту (початкова стадія, розвинений, аварійний);
- дата усунення дефекту (виконання робіт з усунення);
- зміст та обсяг виконаних робіт з усунення дефекту (ревізія, заміна, ремонт тощо);
- місце розташування, назва та/або ідентифікатор звіту про обстеження.
Базу даних можна створювати або на основі програмних продуктів, які найчастіше пропонують виробники термографічних комплексів (наприклад, програмні продукти AGEMA Database або ThermaCAM Database компанії FLIR Systems AB-США); або на основі будь-якої іншої СУБД, наприклад, поширеного програмного продукту Access компанії Microsoft. Слід зазначити, що два перших програмних продукти дозволяють щодо просто забезпечити організацію та управління тільки тими даними, які містяться у звітах про термографічні обстеження, тоді як на базі СУБД можна побудувати базу даних практично будь-якої бажаної структури, але це вимагатиме значних витрат часу та високої кваліфікації виконавця.
Робота з базою даних.
Правильно побудована та структурована база даних є потужним інструментом для аналізу отриманих результатів та управління процесом тепловізійної діагностики (коригування стратегії, критеріїв відбраковування, термінів усунення дефектів тощо), тому до організації та ведення бази даних слід підходити з усією ретельністю і скрупульозністю. Оптимальним слід вважати виконання оновлення бази даних та поточного аналізу даних безпосередньо після закінчення обробки результатів кожного обстеження та після виконання робіт з усунення кожного зафіксованого дефекту з відображенням їх вмісту у базі даних, а також після введення в роботу нового електроустаткування та реконструкції та модернізації існуючого.
Рекомендується періодично (не рідше двох разів на рік) виконувати розгорнутий аналіз накопичених даних шляхом виконання відповідних запитів у базі даних, побудови таблиць, графіків та діаграм, з метою відстеження динаміки розвитку дефектів, процесу усунення аварійних дефектів ремонтною службою, прогнозування теплового стану електрообладнання та контактних з'єднань (контактів), оцінки ефективності системи тепловізійної діагностики тощо.
Результати такого розгорнутого аналізу з відповідними рекомендаціями, надані керівнику підрозділу, який відповідає за діагностику електрообладнання та контактних з'єднань (контактів), керівнику підрозділу, до складу якого входить ПТКД (наприклад, начальнику електроцеху електростанції) та керівнику ремонтної служби дозволять їм розробити та виконати ), що коригують заходи в системі тепловізійної діагностики та системи ремонту електрообладнання та контактних з'єднань (контактів).