- Загальні дані. Технічна характеристика
- Оливні вимикачі типу ВМГ належать до класу малооб’ємних горшкових високовольтних вимикачів, в яких олива є тільки газогенеруючим дугогасним середовищем і, частково, ізоляцією між розімкнутими контактами.
Малооб’ємний вимикач типу ВМГ є триполюсним апаратом, призначеним для роботи в закритих розподільчих установках напругою 10(6) кВ змінного струму частотою 50 Гц.
Управління вимикачем може здійснюватись за допомогою електромагнітного або пружинного привода. При цьому ввімкнення вимикача відбувається з допомогою енергії привода, а вимкнення – за допомогою енергії вимикаючих пружин самого вимикача.
- Технiчнi данi вимикачів типу ВМГ наведено в табл. 1:
Таблиця 1
Основні характеристики | ВМГ-133-І | ВМГ-133-ІІ | ВМГ-133-ІІІ | ВМГ-10 |
Номінальна напруга, кВ
Струм термічної стійкості, кА
Струм вимкнення, кА
Час ввімкнення вимикача з приводом, с. |
600
11,6
170 | 10 30 30 20 0,1 |
1000
20
200 | 10 20 - 20 0,10-0,12 |
Дану інструкцію розглядати разом з паспортом і заводською інструкцією з монтажу і експлуатації вимикача.
- Будова та робота вимикача
- Вимикач типу ВМГ-10.
На рамі, яка є основою вимикача, на кожну пару опорних ізоляторів підвішений полюс. Основною частиною полюса є металевий циліндр 1 (рис. 1). Циліндри вимикачів на номінальний струм 630 А виготовлені зі сталі і мають поздовжній немагнітний шов. Циліндри вимикачів на номінальний струм 1000 А виготовлені з латуні. Циліндр кріпиться до ізоляторів за допомогою скоб 8. Кожух 2 з оливовказівником 3 і оливоналивною пробкою 6 створює додатковий розширювальний об’єм. Через жалюзі 5 оливовідділювача 4 гази, що утворюються при вимкненні вимикача, виходять з полюса. Між ізоляційними циліндрами 9 і 13 встановлена дугогасна камера 11. Циліндр електрично зв'язаний з нерухомим розетковим контактом 12 і ізольований від рухомого контактного стержня за допомогою прохідного ізолятора 7 з бакелітовою трубкою 10.
![]() Рис. 1. Полюс вимикача ВМГ-10. | Приводний механізм вимикача складається з вала і важелів, приєднаних до вала зварюванням. Три пари важелів мають по два плеча. До малих плечей крайніх полюсів прикріплені вимикаючі пружини, до середнього – буферна пружина. Великі плечі важелів з ізоляційного матеріалу, з’єднані кожен за допомогою серги з контактним стержнем, служать для передачі руху від вала вимикача до контактного стержня всередині прохідного ізолятора. Важелі з роликами на кінцях обмежують ввімкнене і вимкнене положення вимикача. При ввімкненні один з роликів підходить до болта упора, інший при вимкненні рухає шток оливного буфера. Вимикач приєднується до привода за допомогою важелів. |
- Вимикач типу ВМГ-133.
Вимикач ВМГ-133 складається з таких конструктивних елементів:
- рами з приводним механізмом;
- буферних пристроїв;
- ізоляторів;
- циліндрів (горшків) з розміщеними в них контактами і дугогасними пристроями;
- струмопровідної системи.
Зварна рама вимикача виготовлена із профільної сталі . В верхній частині рами розміщена частина деталей приводного механізму. Вал приводного механізму виведений консольно по обидві сторони рами для встановлення приводного важеля, який за допомогою тяг з’єднується з приводом вимикача. Вал привода з'єднаний з сигнально-блокувальним контактами типу КСА.
Ввімкнення вимикача здійснюється приводним механізмом при повороті валу на кут 52-54º. Для визначення ввімкненого і вимкненого положення вимикача на передніх кутниках рами встановлений щиток з прямокутним вікном з відповідними написами.
В верхній частині рами кріпиться пружинний буфер, а в рамі – оливний буфер, призначені для пом’якшення ударів при роботі вимикаючого механізму.
В нижній частині рами встановлюються шість опорних ізоляторів (по два на кожен циліндр). Циліндри вимикача навішуються на ізолятори.
Ізоляція струмопровідних частин вимикача між собою і від землі здійснюється за допомогою фарфорових опорних ізоляторів, прохідних апаратних ізоляторів і ізоляційних тяг. Для ізоляції внутрішніх струмопровідних частин всередині горшків вимикача використовуються бакелітові трубки і циліндри.
Вимикач ВМГ-133 має три (відповідно до кількості фаз) циліндри. Конструкція і матеріал цилнідрів залежать від величини номінального струму і потужності вимкнення вимикача.
Циліндр вимикача ВМГ-133-I (рис. 2, а) має простішу, ніж у ВМГ-133-II і ВМГ-133-III (рис. 2, б), конструкцію оливовідділювача і дугогасного пристрою: бачок не має додаткового резервуара.
Циліндр вимикача ВМГ-133-II і ВМГ-133-III має додатковий резервуар 3, з'єднаний з циліндром за допомогою зворотнього клапана 2. Додатковий резервуар дозволяє збільшити об'єм оливи, а клапан дозволяє безперешкодно проходити оливі з додаткового резервуара в циліндр. Внутрішня порожнина 6 резервуара 3 з'єднана з дугогасною камерою. При вимкненні струмів короткого замикання і збільшенні при цьому тиску в циліндрі клапан закривається, завдяки чому додатковий резервуар захищений від дії високого тиску.
Надкамерна порожнина циліндра не заповнена оливою і з'єднана з зовнішнім середовищем через оливовідділювач 9, приварений до верхньої частини циліндра. Олива, що потрапляє в оливовідділювач, стікає назад в циліндр через відповідний отвір.
Всередині сталевого циліндра вимикача розміщені бакелітові циліндри 5 і 8. Бакелітовий циліндр 5 фіксує відстань між дугогасною камерою 17 і розетковим контактом 4, а циліндр 8 ізолює внутрішні стінки металевого циліндра 16 від струмопровідного рухомого контакту 12 і притискає зверху камеру 17.
Сталевий циліндр вимикача закритий кришкою з заармованим в ній прохідним ізолятором 11. В верхній частині сталевого циліндра розміщена пробка 10 для заливання оливи, а в дні циліндра – пробка 1 для спускання оливи. Рівень оливи в циліндрі котролюється за допомогою вказівника рівня оливи 7, встановленого в середній частині металевого циліндра або додаткового резервуара 3.
Для усунення небезпеки високого тиску всередині циліндра при вимкненні вимикачем струму короткого замикання у вимикачах ВМГ-133-I передбачений кульковий клапан у вказівнику рівня оливи, а у вимикачах ВМГ-133-II і ВМГ-133-III – зворотній (кульковий) клапан між дугогасною камерою і додатковим резервуаром.
При вимкненні вимикачем струмів навантаження і, особливо, струмів короткого замикання між контактами виникає електрична дуга. Гасіння електричної дуги здійснюється за допомогою дугогасної камери, вбудованої в нижній частині циліндра в місці розриву контактів.
Рис. 2. Розріз циліндра вимикача ВМГ-133-I (а), ВМГ-133-II, ВМГ-133-III (б).
1 – пробка для зливання оливи; 2 – зворотній клапан; 3 – додатковий резервуар; 4 – розетковий контакт; 5 – бакелітовий циліндр; 6 – внутрішня порожнина; 7 – вказівник рівня оливи; 8 – бакелітовий циліндр; 9 – оливовідділювач; 10 – пробка для заливання оливи; 11 – прохідний ізолятор; 12 – контактний стержень; 13 – контактний кутник; 14 – гнучкий зв'язок; 15 – контактна колодка; 16 – металевий циліндр; 17 – дугогасна камера.
Струмопровідна система вимикача типу ВМГ-133 (рис. 2) складається з розеткового контакту 4, розміщеного на дні циліндра, струмопровідного рухомого контактного стержня 12, контактного кутника 13 і гнучкого зв’язку 14, з’єднаного з контактною колодкою 15. Кінець контактного стержня, що входить в розетковий контакт, має знімний наконечник. Розетковий контакт складається з шести сегментів, що утворюють отвір циліндричної форми, в який входить струмопровідний стержень. Сегменти, завдяки контактним пружинам, щільно притискаються до контактного стержня і створюють в місці дотику надійний контакт. Сегменти розеткового контакту легко змінюються при сильному оплавленні електричною дугою.
- Експлуатація вимикача
Під час експлуатації вимикачів типу ВМГ необхідно здійснювати зовнішній огляд вимикачів, під час якого перевірити:
- рівень оливи в циліндрах вимикача, а також відсутність підтікання оливи; особливу увагу необхідно звернути на відсутність слідів оливи на пробці для спускання оливи, на оливовказівнику, на хвостовій частині розеткового контакту в місці виходу з циліндра;
- стан ізоляторів;
- відсутність слідів сажі і бризків металу на шинах, фланцях і інших частинах вимикача;
- відсутність слідів викиду оливи;
- відсутність нагрівання зовнішніх контактних з’єднань;
- стан механічної частини вимикача і привода, їх з’єднання між собою;
- відповідність вказівників положення вимикача (“Ввімк”, ”Вимк”) дійсному положенню;
- стан вторинної комутації та заземлення.
Експлуатація вимикачів передбачає їх технічне обслуговування і середній ремонт.
Поточний ремонт вимикача ВМГ включає тільки огляд і очищення деталей:
- огляд і очищення опорних і прохідних ізоляторів, а також фарфорових тяг за допомогою ганчірок, змочених бензином;
- іржа з поверхні ізоляторів усувається за допомогою соляної кислоти;
- перевірка цілісності ізоляторів і огляд стану армувальних швів;
- дрібний ремонт вказівників рівня оливи в циліндрах;
- доливання оливи в циліндри;
- очищення рами вимикача і корпуса привода від бруду, перевірка цілісності зварних з’єднань;
- перевірка і підтягування всіх кріплень вимикача і привода;
- очищення і змазування тертьових поверхонь;
- перевірка ходу контактного стержня;
- перевірка цілісності заземлення.
Під час поточного ремонту циліндри вимикача не розбирають.
Середній ремонт вимикача ВМГ включає:
- всі операції поточного ремонту;
- розбирання вимикача;
- ремонт контактів;
- очищення або заміну ізоляторів;
- ремонт дугогасного пристрою;
- ремонт приводного механізму вимикача;
- очищення циліндрів вимикача і корпуса привода від бруду та іржі, фарбування;
- збирання і регулювання вимикача і привода.
Після закінчення середнього, поточного ремонту вимикача необхідно:
- виміряти швидкісні характеристики вимикача та перехідні опори струмопровідних контурів і довести їх до нормативних величин згідно значень, вказаних в вказаних в табл. 2;
- провести високовольтні випробування та вимірювання в обсягах, визначених відповідними нормативними документами.
Таблиця 2
№ з/п | Основні контрольні параметри | ВМГ-10 | ВМГ-133 | |
1 | Повний хід рухомих контактів, мм | 210±5 | 250±5 | |
2 | Хід рухомих контактів в нерухомих, мм | 45±5 | 40±5 | |
3 | Різночасність розмикання і замикання контактів, не більше, мм | 5 | 2 | |
4 | Опір постійному струмові струмопровідного контура, мкОм | 630 А | 75 | 100 |
1000 А | 70 | |||
5 | Власний час вимкнення, не більше, с. | 0,1-0,12 | 0,1 | |
6 | Власний час ввімкнення, не більше, с. | 0,3 | 0,23 |
Закінчення ремонту вимикача і введення його в експлуатацію після ремонту оформляється технічним актом, форма якого додається.
Технічний акт
проведення _______________________ ремонту вимикача ____________________
(середнього, поточного) (тип вимикача)
диспетчерська назва приєднання _____________________ заводський № ________
(дисп. назва приєднання)
______________________________________________________________________
(диспетчерська назва підстанції)
- __________________ ремонт вимикача виконано згідно технологічної карти.
(середній, поточний)
- Додатково виконані роботи ___________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
- Результати вимірів та випробувань:
№ з/п | Основні контрольні параметри | Норма | Результати вимірів | ||||
ВМГ-10 | ВМГ-133 | ф “А” | ф “В” | ф “С” | |||
1 | Повний хід рухомих контактів, мм | 210±5 | 250±5 |
|
|
| |
2 | Хід рухомих контактів в нерухомих, мм | 45±5 | 40±5 |
|
|
| |
3 | Різночасність розмикання і замикання контактів, не більше, мм | 5 | 2 |
|
|
| |
4 | Опір постійному струмові струмопровідного контура, мкОм | 630 А | 75 | 100 |
|
|
|
1000 А | 70 | ||||||
5 | Власний час вимкнення, не більше, с. | 0,1-0,12 | 0,1 |
|
|
| |
6 | Власний час ввімкнення, не більше, с. | 0,3 | 0,23 |
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
- Заходи безпеки
Налагодження та експлуатація вимикача повинні виконуватись з урахуванням вимог безпеки до заземлення обладнання, опору та міцності електричної ізоляції відповідно до таких документів:
- “Правила улаштування електроустановок” ПУЕ-2009р.;
- “Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила”
ГКД 34.20.507-2003;
- “Правила безпечної експлуатації електроустановок”
ДНАОП 1.1.10-1.01-97.
При огляді вимикача у ввімкненому положенні слід мати на увазі, що полюси перебувають під напругою.
Увага! Корпус вимикачів ВМГ-133 перебуває під напругою.
Ремонт вимикача можна проводити лише при повній відсутності напруги на ньому і підведених шинах. Обов’язковим є додаткове вимкнення ділянки схеми роз’єднувачами з обох сторін з видимим розривом електричного кола і накладанням захисного заземлення.
Під час ревізії вимикача необхідно пам’ятати, що буферна пружина має велике зусилля попереднього натягу.
Вогневі роботи на рамі чи вимикачі виконувати тільки при знятих та розібраних полюсах і злитій оливі полюсів.