ВК-10

• Загальні дані. Технічна характеристика

• Призначення

Вимикач малооливний типу ВК-10 з пружинним приводом призначений для комутації високовольтних кіл трифазного змінного струму з частотою 50 Гц номінальною напругою 10 кВ в нормальних режимах, а також для автоматичного вимкнення цих кіл при коротких замиканнях і перевантаженнях, що виникають в аварійних режимах.

• Технічні дані вимикача типу ВК-10

Структура умовного позначення:

Дану інструкцію розглядати разом з паспортом і заводською інструкцією з експлуатації вимикача.

• Умови експлуатації

• висота над рівнем моря – до 1000 м;
• верхнє робоче (ефективне) значення температури навколишнього повітря становить +40ºС ;
• нижнє значення температури навколишнього повітря становить         -25ºС;
• відносна вологість навколишнього повітря при температурі 20ºС становить 80%;
• навколишнє середовище вибухобезпечне, тип атмосфери II за         ГОСТ 15150;
• робоче положення в просторі – вертикальне, допускається відхилення від вертикального положення до 5º в будь-яку сторону;

Вимикачі призначені для роботи в операціях “Ввімк” і “Вимк” і в циклах “Вимк-0,5с-Ввімк-Вимк-180с-Ввімк-Вимк”, “Вимк-180с-Ввімк-Вимк-180с-Ввімк-Вимк” та “Вимк-0,5с-Ввімк-Вимк-20с-Ввімк-Вимк”.
Вимикачі відповідають вимогам ГОСТ 687-78.

• Типи вимикачів

Залежно від номінального струму і номінального струму вимкнення, а також типів КРУ вимикачі мають такі типовиконання:
ВК-10-20/630 У2
ВК-10-20/1000 У2
ВК-10-20/1600 У2
ВК-10-31,5/630 У2
ВК-10-31,5/1000 У2
ВК-10-31,5/1600 У2
Полюси вимикачів на номінальні струми 630 і 1000 А з номінальним струмом вимкнення 20 кА виконані в цілісному ізоляційному циліндрі. Полюси вимикачів на номінальні струми 630 і 1000 А з номінальним струмом вимкнення 31,5 кА та всіх вимикачів на номінальний струм 1600 А мають в верхній частині металеві ребристі корпуси, а самі вимикачі мають ізоляційні кожухи.

• Будова, робота та налагодження вимикача

• Принцип роботи вимикача

Принцип роботи вимикача ґрунтується на гасінні електричної дуги, що виникає при розмиканні контактів, потоком газооливної суміші, яка утворюється в результаті інтенсивного розкладання трансформаторної оливи під дією високої температури дуги. Цей потік отримує певний напрям в спеціальному дугогасному пристрої, розміщеному в зоні гасіння дуги.
Керування вимикачем дистанційно або вручну здійснюється двигунним пружинним приводом опосередкованої дії. Операція ввімкнення вимикача здійснюється за рахунок попередньо запасеної енергії вмикаючими пружинами привода. Вимкнення вимикача здійснюється за рахунок енергії, запасеної вимикаючою пружиною вимикача при ввімкненні.

• Будова вимикача

Вимикач складається з таких основних частин:

• збірної основи;
• трьох полюсів;
• пружинного привода;
• фасадної перегородки, штепсельних роз’ємів;
• ізоляційного кожуха;
• пластини для піднімання шторочного механізму в КРУ.

Основа зі встановленими на ній колесами і перерахованими частинами вимикача є викатним елементом комірки КРУ.

• Вимірювання параметрів, регулювання та налагодження вимикача

Вимірювання параметрів і регулювання вимикача виконується після повного або часткового розбирання і збирання полюсів або привода.
В процесі регулювання вимикача ввімкнення і вимкнення проводиться тільки вручну за допомогою важеля ручного ввімкнення.
Регулювання вимикача проводиться зі знятим ізоляційним кожухом з дотриманням заходів безпеки, вказаних в розділі 4.
При регулюванні привода вимикача необхідно:

• відрегулювати натяг пружин;
• відрегулювати механізм протирозрядного пристрою робочих пружин ввімкнення у вимкненому положенні вимикача з незаведеними робочими пружинами привода;
• перевірити величину проміжку в механізмі вільного розчеплення, який повинен бути не більшим 0,7 мм;
• перевірити величину проміжку протирозрядного пристрою, який повинен бути 0,5…1,5 мм.

Регулювання вимикача необхідно почати з перевірки установних розмірів 488±2 мм, 768±2 мм і 200±2 мм. З’єднати привід з механізмами полюсів регулювальною тягою так, щоб вихід стержнів з дугогасних камер у всіх трьох полюсах був в межах 29-32 мм.
Перевірити хід рухомого стержня, який повинен бути 160-4 мм (140-4 мм для вимикачів на номінальний струм 630 і 1000 А на 20 кА) і при необхідності регулюється зміною кількості шайб, встановлених під оливним буфером.
Перевірити максимальний вмикаючий момент на валу механізмів полюсів вимикача та мінімальний утримуючий момент при вимкненні.
Швидкість руху рухомих стержнів має відповідати наведеним в табл. 1.
Таблиця 1

Електричний опір струмопроводу кожного полюса вимірюється між верхніми і нижніми виводами без втичних контактів. Результати вимірювань повинні відповідати наведеним в табл. 2.
Таблиця 2

Перевірити роботу блокувальних пристроїв.
Виконати перевірку справності дії механізмів таким чином:

• 5…6 операцій ввімкнення і вимкнення при мінімальних напругах на затискачах котушок електромагнітів привода і електродвигуна заведення пружин з одночасним контролем часу заведення робочих пружин привода, який повинен бути не більшим 15 с.;
• 5…6 операцій ввімкнення і вимкнення при максимальних напругах на затискачах котушок електромагнітів привода і електродвигуна заведення пружин;
• 5…9 циклів ”Ввімк-Вимк” при номінальній напрузі на затискачах котушок електромагнітів YAT, YAV, YAC і при струмі спрацювання електромагнітів YAA Іном+10% (з подачею команди на вимкнення через контакти вимикача).

В процесі перевірки всі елементи вимикача повинні працювати чітко, без хибних спрацювань і відмов.

• Експлуатація вимикача

• Технічне обслуговування

Під час експлуатації необхідно слідкувати, щоб робоча напруга та струм навантаження вимикача не перевищували величин, вказаних в розділі 1.2.
Рівень оливи в полюсах не повинен опускатись за межі нижньої риски оливовказівника.
В процесі експлуатації періодично необхідно проводити технічний огляд і середній ремонт вимикача з дотриманням заходів безпеки, вказаних в розділі 4.
Технічний огляд вимикача проводиться 1 раз в рік. Крім того, не менше одного разу на рік потрібно спеціально перевіряти дію вимикача з приводом, якщо за минулий період вимикач не робив операцій ввімкнення і вимкнення.
При технічному огляді необхідно:

• провести зовнішній огляд вимикача, впевнитись у відсутності забруднення його зовнішніх частин, особливо ізоляційних деталей;
• переконатися у відсутності пошкоджень ізоляційних деталей;
• переконатися у відсутності викидів оливи і слідів підтікання через ущільнення в полюсах;
• перевірити рівень оливи в полюсах;
• провести зовнішній огляд контактних з’єднань та переконатися у відсутності ознак надмірного перегріву підвідних шин.

У випадку позитивних результатів вказаних перевірок вимикач може залишатись в роботі до наступного огляду чи середнього ремонту. В іншому випадку вимикач необхідно вимкнути, зняти напругу з його виводів і, за потребою, виконати технічне обслуговування:

• провести очищення вимикача, протерти ізоляційні деталі змоченим спиртом ганчір’ям, відновити мастило на тертьових поверхнях;
• долити або замінити оливу в полюсах, якщо вона має пробивну міцність нижче 15 кВ;
• дотягнути ущільнювальні з’єднання або замінити ущільнювальні прокладки;
• виміряти електричний опір струмопровода.

При виявленні механічних пошкоджень ізоляції або перегріву полюсів вимикач необхідно відремонтувати.
Середній ремонт вимикача проводиться один раз на 8 років або після вимкнення струмів к.з. чи після виконання 3000 циклів “Ввімк-Вимк”.
При середньому ремонті необхідно спочатку провести технічний огляд, а потім виконати такі роботи:

• встановити вимикач у вимкнене положення, відкрутити оливоспускні пробки і злити оливу з полюсів;
• вийняти струмопровідні стержні і розеткові контакти, вийняти дугогасні камери; вийняті деталі ретельно промити трансформаторною оливою, протерти і оглянути;
• якщо контакти ламелей і рухомих стержнів та дугогасні камери мають несуттєвий знос (невеликі напливи металу на робочих поверхнях контактів, поверхневе обвуглення перегородок камер без збільшення перерізу дуттєвих каналів), то достатньо зачистити ці поверхні напилком або дрібною шліфувальною шкіркою і промити трансформаторною оливою; якщо контакти і камери сильно пошкоджені дугою (вигорання металокераміки з наявністю раковин, наскрізних пропалів, пошкодження мідної частини ламелей і стержнів, збільшення розмірів дуттєвих каналів і центрального отвору камери більше, ніж на 3 мм), то їх необхідно замінити;
• зібрати полюси вимикача і перевірити роботу механізму;
• ретельно очистити всі ізоляційні частини, оливовказівники, підтягнути кріплення вимикача і відновити пофарбування;
• перевірити роботу оливного буфера;
• перевірити регулювання вимикача, моменти, швидкісні характеристики і електричний опір струмопроводів полюсів;
• провести високовольтні випробування та вимірювання в обсягах, визначених відповідними нормативними документами.

• Характерні несправності вимикача і способи їх усунення

Закінчення ремонту вимикача і введення його в експлуатацію після ремонту оформляється технічним актом, форма якого додається.

ТЕХНІЧНИЙ АКТ
“__”___________200_р.
проведення _________________ ремонту вимикача __________________________
(середнього, поточного)                                                           (тип вимикача)
заводський № ______________ рік випуску ________ тип привода _____________
______________________________________________________________________
(диспетчерська назва підстанції, приєднання)

• __________________ ремонт вимикача  виконано згідно технологічної карти.

          (середній, поточний)

• Додатково виконані роботи ___________________________________________

______________________________________________________________________
______________________________________________________________________

• Результати вимірів та випробувань: