Китай
Минулого року Китай став світовим лідером у сфері чистої енергетики, інвестувавши 546 мільярдів доларів, тобто. майже половину від 1,1 трлн. доларів, що надійшли до глобального сектору. Але розмір інвестицій мало що змінить у статусі Китаю як "найбільшого забруднювача планети". Як повідомила екологічна група Greenpeace, у першій половині 2023 року Китай схвалив будівництво понад 50 гігават нових вугільних електростанцій, які "планує будувати рекордними темпами, намагаючись протистояти наслідкам посухи для гідроелектроенергетики".
"Уряд Китаю ставить енергетичну безпеку та енергетичний перехід у суперечність один з одним. Пекін заявив, що "вугільні потужності зростатимуть "розумними темпами" до 2030 року", - сказав Рейтер представник Greenpeace Гао Юхе.
Видобуток вугілля в Китаї зріс на 9% до 4,5 мільярда тонн минулого року, що склало більше половини світового обсягу, і продовжує зростати, оскільки "цього року Пекін прагне компенсувати зниження вироблення гідроенергії на 22,9%".
Гідроенергетика
Китай – не єдина країна, в якій сектор гідроенергетики постраждав через зміну клімату. У 2023 році виробництво електроенергії із джерел гідроенергетики значно скоротилося в Європі, Північній Америці та Азії порівняно з відповідним періодом 2022 року; при цьому загальна світова генерація гідроелектроенергії скоротилася на 3% порівняно із середнім показником 2019-2021 років. Зменшення постачання екологічно чистої гідроенергії в цих регіонах призвело до того, що комунальні підприємства все частіше використовують вугілля та природний газ, які більш гнучкі у генерованій потужності, але більше забруднюють довкілля.
Північна Америка, особливо Сполучені Штати, є найбільш постраждалим регіоном у світі. Сухіші, ніж зазвичай, умови в Аризоні, Неваді, Вашингтоні та Колорадо - всіх ключових гідроенергетичних штатах - призвели до катастрофічного зниження гідроелектроенергії на 17%. У Мексиці виробництво гідроелектроенергії впало приблизно на 15%.
В решті Латинської Америки ситуація набагато краща: у Бразилії, третьому за величиною світовому виробнику гідроенергії, зафіксовано зростання виробництва на 3,4%, а в Колумбії - приблизно на 10%.
Азія, що є глобальним лідером у виробництві гідроелектроенергії (припадає близько 43% виробництва), також не уникла кризи у своїй гідроенергетичній галузі. Китай, найбільший виробник на континенті з 30% світових потужностей, зафіксував з початку цього року падіння виробництва на 7,2%; тоді як в Індії, другому за величиною виробника, виробництво знизилося на 5%. У В'єтнамі, що займає дев'яте місце у світі з виробництва гідроелектроенергії і нині переживає сильну спеку, виробництво скоротилося на 10,5%.
Європа повертається до вугілля
Глобальна енергетична криза викликала "вугільну на весну" в Європі.
Ключовим результатом кліматичного саміту COP26 стало те, що десятки країн зобов'язалися відмовитися від вирубки лісів, скоротити викиди CO2 та метану, а також припинити державні інвестиції у вугільну енергетику. Щодо вугілля, то 46 країн підписали заяву про Глобальний перехід від вугільної енергії до чистої енергії, обіцяючи "прискорити перехід від вугільної генерації" та "припинити видачу дозволів на будівництво нових вугільних електростанцій".
Проте менш як через рік – після початку військових дій в Україні та глобальної енергетичної кризи – десятки країн відновили вугільну генерацію.
За даними дослідницької організації Observer Research Foundation, перебої в постачанні енергії, спричинені війною в Україні, призвели до ще більшого зростання цін на ЗПГ, внаслідок чого вугілля стало єдиним варіантом генерації керованої та доступної енергії в Європі, включаючи складні ринки Західної Європи та Північної Америки. , які проводили чітку політику поетапної відмови від вугілля
Німеччина почала відновлювати вугільні електростанції, закриті понад 10 років тому, незважаючи на те, що раніше планувала поетапно відмовитися від використання вугілля до 2038 року.
Австрія, Польща, Нідерланди та Греція також почали відновлювати свої вугільні електростанції. Європейська комісія вже схвалила їхній перезапуск у тих країнах, які замінюють російський газ вугіллям, що, на жаль, призводить до підвищення викидів.
Енергетична криза змусила багато країн переглянути свої енергетичні стратегії. Наприклад, Великобританія ухвалила рішення зняти мораторій 2019 року на видобуток сланцевого газу, оскільки прагне наростити внутрішні енергетичні ресурси та допомогти домогосподарствам та підприємствам.
Японія
Тим часом Японія оголосила про зміни у своїй енергетичній політиці, а саме ширше використання ядерної енергії, що фактично поклало край 11-річній забороні та поступовій відмові від АЕС через катастрофу на Фукусімі.
Згідно з новою політикою, Японія планує максимально використовувати існуючі ядерні реактори, перезапускаючи якомога більшу їх кількість, продовжуючи термін служби реакторів після 60-річного терміну експлуатації та розробляючи нові реактори наступного покоління для їх заміни. Пропонований законопроект повністю скасовує заходи щодо забезпечення ядерної безпеки, які були вжиті після того, як внаслідок потужного цунамі три із шести реакторів АЕС було пошкоджено. Побоюючись негативної реакції громадськості, японський уряд поки що утримався від будівництва нових реакторів та заміни застарілих.