Конденсатори зв'язку та ділильні конденсатори повітряних вимикачів складаються з порцелянової покришки, всередині якої розташовуються три з'єднані паралельно пакети 1 (на кресленні видно один пакет), у кожному по 90 секцій рулонного типу, з'єднаних послідовно (рис.). Секції в пакетах затягнуті між металевими плитами 6 за допомогою ізоляційних планок 5. Для компенсації теплового розширення олії в нижній частині конденсатора розташований розширювач 3 у вигляді сильфона, внутрішня частина якого з'єднана через отвір 7 у фланці 4 з атмосферою.
Розташування сильфона внизу оберігає його від потрапляння всередину вологи. Фланці закріплені на фарфоровій сорочці через прокладки з маслоупорної гуми, чим забезпечується достатня герметичність конденсатора. Вільний простір між корпусом та пакетами секцій заповнений конденсаторною олією.
Конденсатори зв'язку є надійними електротехнічними апаратами. Поодинокі випадки бракування їх пов'язані з окисленням олії (у цьому випадку збільшується tg δ конденсатора), пошкодженнями з обривом провідника, що зв'язує фланець 4 з пакетами 1, частковим пробоєм секції пакета, про що свідчить локальне нагрівання на порцеляновій покришці, а також з повним пробоєм однієї або кількох секцій пакета. Останнє призводить до збільшення ємності пакета і струму 1С, що протікає по ньому. При такому вигляді дефекту нагрівання на поверхні покришки спостерігатиметься по всій висоті конденсатора і превалюватиме в зоні розташування дефектного пакета.
Рис. Конденсатор зв'язку 70 кВ ємністю 0,025 мкФ:
1 - пакет паперово-конденсаторний;
2 - фарфорова покришка; 3 - сільфон; 4 - фланець; 5 - ізоляційні планки; 6 плита металева; 7 - зовнішній отвір сільфона; 8- локальне нагрівання
При виявленні локального чи загального нагріву конденсатора необхідно:
- провести пофазне порівняння температур конденсаторів та характеру їх розподілу по периметру та висоті;
- перевірити, чи цей конденсатор не піддається додатковому нагріванню від будь-яких джерел тепла;
- уточнити струми навантаження конденсаторами всіх трьох фаз;
- повторити тепловізійний контроль конденсаторів у суху погоду (при малій вологості повітря);
- рекомендувати зробити додатковий вимір ємності та tg δ конденсаторів.
Аналіз результатів тепловізійного контролю конденсаторів зв'язку та розподільчих конденсаторів
При тепловизионном контролі конденсаторів оцінка їхнього стану крім зазначених вище має враховувати такі чинники;
- характер тепловиділення у конденсаторі. При локальному тепловиділенні джерело визначають і аналізують побудовою вертикального термопрофілю, вимірюванням ємності і tg δ;
- при загальному тепловиділенні рішення про стан конденсатора або його елемента приймають за граничними значеннями надмірної температури:
для одноелементних конденсаторів - пофазним порівнянням,
для багатоелементних – порівнянням ідентичних елементів трьох фаз.
Пропонуються такі граничні значення надмірної температури:
а) ΔTизб < 1,5 °С — нормальная периодичность тепловизионного контроля;
б) 1,5 < ΔTизб< 3,0 °С — учащенный тепловизионный контроль с анализом вертикального термопрофиля;
в) ΔTізб > 3,0 “С — виведення з роботи з визначенням симетричності високочастотного навантаження, вимірюванням ємності та tgδ;
- характер розподілу перевищення температур ЛТ по висоті елементів конденсаторів зв'язку. Аналізують закономірність зміни АТ з часом, значень ємності елементів, розподіл високочастотного навантаження фазами і т.п.