- Загальні дані. Технічна характеристика
- Малооб’ємний вимикач типу МГГ-10 є триполюсним апаратом, призначеним для роботи у внутрішніх установках напругою 10(6) кВ змінного струму частотою 50 Гц.
- Технiчнi данi вимикача МГГ-10-2000-30:
Номінальна напруга, кВ
Струм термічної стійкості, кА
Струм вимкнення, кА
Час ввімкнення вимикача з приводом, с. | 10 43,5 43,5 29 |
- Характеристика привода:
Споживання вимикаючого електромагніту, А:
Споживання вмикаючого електромагніту, А:
|
5 150 |
Дану інструкцію розглядати разом з паспортом і заводською інструкцією з монтажу і експлуатації вимикача.
- Будова та робота вимикача
- Всі три полюси вимикача МГГ-10 змонтовані на спільній зварній рамі. Всередині рами розміщений приводний механізм, що служить для передавання руху від привода до рухомих контактів вимикача. Вал приводного механізму виведений консольно в обидва боки рами. На одному з кінців валу встановлений на шпонці важіль, з’єднаний з приводом. Зверху рами на спеціальних фарфорових ізоляторах встановлені 6 сталевих циліндрів, всередині яких розміщені дугогасні пристрої. Силумінова траверза з рухомими контактами кожного полюса з 'єднана з приводним механізмом рами ізоляційною штангою. Між полюсами вимикача встановлені ізоляційні перегородки.
- Приводний механізм вимикача складається з приводного вала з привареними до нього фігурними важелями. Велике плече фігурних важелів з’єднане з коромислом, один кінець якого зв’язаний з підвіскою, а до іншого кінця, що рухається прямолінійно, приєднана ізоляційна штанга. Вимикаючі пружини одним кінцем приєднані до фігурних важелів механізму, а іншим – до опорного кутника рами. На протилежному опорному кутнику рами встановлені два оливних буфери, що працюють при вимкненні.
Ввімкнене положення механізму обмежується двома упорами, а вимкнене – упорами, встановленими поряд з оливними буферами.
Вимикач вмикається приводом, що з’єднаний з важелем валу. При ввімкненні одночасно натягуються вимикаючі пружини. У ввімкненому положенні вимикач утримується защіпкою привода. Вимкнення вимикача відбувається за рахунок енергії, що накопичилась у вимикаючих пружинах, внаслідок дії вимикаючого електромагніта привода на його механізм вільного розчеплення.
- Рухомі контакти кожного полюса вимикача змонтовані на силуміновій траверзі. На кінцях траверзи закріплені дугогасні стрежні, а до середньої частини траверзи підвішені мідні пластини робочих контактів з контактними пружинами.
- Циліндри вимикача виготовлені з листової сталі товщиною 3 мм. До циліндра приварений додатковий резервуар, що з’єднаний з внутрішньою порожниною циліндра клапаном. Через клапан олива безперешкодно проходить із резервуара в циліндр і (при невеликій різниці рівнів) із циліндра в резервуар, забепечуючи в них однаковий рівень оливи. При виникненні тиску в підкамерному просторі циліндра (в момент вимкнення) клапан надійно закривається і запобігає проникненню тиску в резервуар.
Всередині сталевий циліндр ізольований двома бакелітовими циліндрами, між якими встановлена дугогасна камера. Надкамерний простір циліндра з’єднаний з оливовідділювачем через три отвори в бакелітовому і сталевому циліндрах.
Олива, що потрапила в оливовідділювач при вимкненні, затримується в ньому і стікає в додатковий резервуар. Вказівник рівня оливи встановлений збоку на додатковому резервуарі.
В дно циліндра вкручений восьмиламельний розетковий контакт.
Циліндр закритий латунною кришкою, в яку заармовано прохідний ізолятор. На кришці є прилив для кріплення нерухомих робочих контактів і прилив для приєднання шин.
Циліндр обладнаний оливоспускною і оливонаповнювальною пробками.
- Струмопровід вимикача має два паралельних контури: головний (робочий) і дугогасний.
Головний (робочий) контур – кришка і нерухомі контакти першого циліндра, пластини рухомих контактів, нерухомі контакти і кришка другого циліндра.
Дугогасний контур – кришка, стінки, розетковий контакт і дугогасний стержень першого циліндра, силумінова траверза, дугогасний стержень, розетковий контакт, стінки і кришка другого циліндра.
При ввімкненому положенні вимикача обидва контури працюють паралельно. При цьому переважна частина робочого струму проходить через головний (робочий) контур, що має порівняно з дугогасним контуром значно менший опір.
При вимкненні вимикача контакти головного контура розмикаються раніше, ніж контакти дугогасного контура, і завдяки цьому остаточний розрив струму в вимикачі відбувається на дугогасних контактах, що розходяться в зоні дії дугогасних пристроїв.
- Експлуатація вимикача
Робоча напруга мережі не повинна перевищувати значень, вказаних в п. 1.2.
Навантаження вимикача струмом, що перевищує номінальний, не допускається.
Всі частини, що труться, механізму вимикача, привода і дистанційної передачі повинні, при потребі, змащуватись.
В приміщенні, де встановлені вимикач і привід, не допускається накопичення пилу.
Двері або решітка, що закривають доступ в камеру вимикача, повинні бути постійно закриті на замок.
Періодичний огляд вимикача необхідно проводити не рідше, ніж один раз на 6 місяців, а також після вимкнення двох-трьох коротких замикань.
При періодичному огляді необхідно перевірити роботу механізму вимикача, привода і дію захисту, а також обстежити стан наконечників контактних стержнів (розбирання циліндрів при цьому не обов’язкове).
Для огляду наконечників контактних стержнів необхідно від’єднати нижній наконечник штанги від приводного механізму і зняти штангу разом з траверзою вимикача.
Для наконечника дугогасного стержня допускається легке рівномірне обгорання в місцях утворення дуги. В цьому випадку достатньо зачистити пошкоджені місця шліфувальною шкіркою і ретельно промити бензином. При утворенні напливів і зміні форми контактної поверхні необхідно зачистити їх напилком. При сильному обгоранні наконечників необхідно замінити їх на нові і виконати повне розбирання циліндрів вимикача для внутрішнього огляду. Для заміни наконечника необхідно відкрутити його з дугогасного стержня і вкрутити новий до упору (утворення проміжку між наконечником і стержнем не допускається).
За допомогою напилка вирівняти поверхні наконечника і стержня і закернувати стик в трьох точках. При розбиранні розеткового контакту для зачищення рекомендується сегменти промаркувати для того, щоб потім встановити їх на свої місця. Всі частини розеткового контакту до збирання промити бензином і протерти чистим ганчір’ям.
Оглянути дугогасні камери. Якщо на перегородках камери є поверхні, обвуглені дугою, необхідно камери замінити.
Ізолюючі частини протерти насухо чистим ганчір’ям. Сильно пошкоджені ізолюючі частини (пошкоджені шари паперу, тріщини тощо) необхідно замінити.
Якщо обвуглення дугою ізолюючих частин незначне, то заміну робити не потрібно.
Після вимкнення шести коротких замикань або після одного важкого вимкнення короткого замикання (із значним викидом оливи), а також не рідше, ніж 1 раз на 6 років для вимикачів, що експлуатуються менше 25 років, та 1 раз на 3 роки для вимикачів, що експлуатуються більше 25 років, необхідно виконати середній ремонт вимикача.
Обстеження вимикача допускається лише при повній відсутності напруги на ньому і підведених шинах. При цьому вимикаються роз’єднувачі з обох сторін.
Перед повторним ввімкненням після тривалого перебування вимикача під навантаженням необхідно оглянути вимикач ззовні. При виявленні слідів нагрівання контактів і шин необхідно обстежити вимикач ретельніше і усунути несправності.
Під час експлуатації необхідно слідкувати за рівнем оливи в циліндрах, не допускаючи його зниження за нижню границю оливовказівника. Оливу, що почорніла і стала в’язкою, необхідно замінити.
Періодичну заміну оливи необхідно робити при внутрішньому огляді вимикача. При заміні оливи внутрішні частини циліндра необхідно промити чистою трансформаторною оливою шляхом заливання оливи в циліндри і спускання до моменту появи із оливоспускного отвору чистої оливи.
Закінчення ремонту вимикача і введення його в експлуатацію після ремонту оформляється технічним актом, форма якого додається.
Технічний акт
проведення _______________________ ремонту вимикача ____________________
(середнього, поточного) (тип вимикача)
диспетчерська назва приєднання _____________________ заводський № ________
(дисп. назва приєднання)
______________________________________________________________________
(диспетчерська назва підстанції)
- __________________ ремонт вимикача виконано згідно технологічної карти.
(середній, поточний)
- Додатково виконані роботи ___________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
- Результати вимірів та випробувань:
№ з/п | Основні контрольні параметри | Норма | Результати вимірів | ||
ф “А” | ф “В” | ф “С” | |||
1 | Повний хід рухомих контактів, мм | 300-10 |
|
|
|
2 | Хід в головних контактах, мм | 16-20 |
|
|
|
3 | Хід в дугогасних контактах, мм | 95-5 |
|
|
|
4 | Різночасність замикання головних контактів, не більше, мм | 4 |
|
|
|
5 | Різночасність замикання дуго-гасних контактів, не більше, мм | 1 |
|
|
|
6 | Опір постійному струмові головного струмопровідного контура полюса, мкОм | 26 |
|
|
|
7 | Опір постійному струмові дуго-гасного контура полюса, мкОм | 260 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- Заходи безпеки
Налагодження та експлуатація вимикача повинні виконуватись з урахуванням вимог безпеки до заземлення обладнання, опору та міцності електричної ізоляції відповідно до таких документів:
- “Правила улаштування електроустановок” ПУЕ-2009р.;
- “Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила”
ГКД 34.20.507-2003;
- “Правила безпечної експлуатації електроустановок”
ДНАОП 1.1.10-1.01-97.
Ремонт вимикача можна проводити лише при повній відсутності напруги на ньому і підведених шинах. Обов’язковим є додаткове вимкнення ділянки схеми роз’єднувачами з обох сторін з видимим розривом електричного кола і накладанням захисного заземлення.